A+ A A-

Моє освідчення "Саквояжу"

Вже давно я про газету "Саквояж" і його побратимів думаю, як про людей. Так, вони стали для мене живими співрозмовниками! Іноді, коли я пишу чергову життєву історію, то ловлю себе на думці, що я ніби пишу лист подрузі чи доброму знайомому. "Саквояж" допомагає перемагати депресію, яка іноді відвідує мене, подолати мої часті хвороби.

А четвер для мене - це зустріч із багатьма людьми, авторами життєвих історій. Читаючи їхні історії, я стараюсь уявити спосіб їхнього життя, уподобання, інколи уявляю зустрічі з ними. Так, "Саквояж" мені подарував зустріч із постійною читачкою та дописувачкою Валентиною Бугрій. Вона мені стала вірною подругою, ми переймаємося життєвими перипетіями одна одної.

 Шановні читачі, а чи знаєте ви, що "Саквояж" - це ліки від моїх хвороб? А чи знаєте ви, що і в моїх хворобах є великі переваги? Не вірите? Нема куди поспішати, бо ноги не хочуть йти, от і залишається перечитувати газету, адже в мене зберігаються всі номери. Шкода лише, що я з самого першого номера не була знайома з "Саквояжем". А вийшов він 27 серпня 2002 року.

Цьогоріч я завела зошит, де облікую кількість статей всіх авторів "Саквояжа". А чи знаєте ви кількість авторів на даний момент - тих, хто пише часто, і хто - зрідка? Їх цього року - 107. Ні одна газета не може похвалитися такою кількістю авторів статей. Я ревно позираю на дані про авторів, які написали цьогоріч десять і більше історій. Це: М.Томіленко, Н.Веремієнко, П.Покришка, М.Ткачук, В.Прохорович, І.Савлюк, А.Обриньба, А.Вутянов, Л.Прудка-Косенко, І.Самсоненко. До речі, мені дуже хотілося б поспілкуватися з Іриною. Дуже подобаються мені історії, написані нею. А я написала всього 226 історій, з них - 21 надрукували цьогоріч. Вірніше, це кількість надрукованих у "Саквояжі" моїх життєвих історій. А чому не похвалитися, коли є чим?

Шкода, що вже ніколи я не візьму в руки газети "Правда жизни", "Побрехеньки", які випускала редакція "Саквояжа". Дуже цікаві і пізнавальні газети були. Але і понині є "Саквояж порад", де можна прочитати і скористатися в побуті багатьма порадами. А ще одна моя порада читачам газети: передплатіть "Саквояж вітань", де ви прочитаєте багато побажань, та й самі зможете привітати рідних і знайомих! І вам радість, і комусь стане тепло на душі від ваших вітань.

Вітаю улюблену газету з черговим Днем народження! Бажаю їй довгих років життя! А всьому редакційному колективу на чолі з головним редактором М.Горборуковим - творчих здобутків. Усім дописувачам до газети я бажаю побільше цікавих історій, від яких буде легше жити, які допоможуть у тяжкі хвилини життя, можливо, матимуть вплив на подальшу долю читачів. Щастя всім вам в особистому житті і міцного здоров'я!

Последнее изменение Пятница, 26 Август 2016 17:40
Оцените материал
(1 Голосовать)
Олена Ворона

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

Я, Олена Миколаївна Ворона, народилася в селі Шляховому, що на Бобринеччині Кіровоградської області. Дівоче прізвище Корінецька. Це були далекі 50-ті роки минулого століття. У сім років пішла до школи. Спочатку навчалася в Шляхівській початковій школі, потім у Бобринецькій восьмирічній школі №4. Закінчила школу з похвальною грамотою. Ще з дитинства мріяла стати вчителькою і, не зрадивши своїй мрії, вступила на навчання до Олександрійського педучилища. Після його закінчення продовжила навчання в Київському педагогічному інституті на факультеті логопедія. Працювала все життя в рідному місті: в спеціальний школі-інтернаті, у рідній школі №4. Останні роки перед виходом на пенсію працювала в Будинку дитячої творчості на посаді методиста. Нині на заслуженому відпочинку, але працюю соціальним працівником у відділі соціальної реабілітації при районному територіальному центрі. Робота з пенсіонерами дуже захоплює мене, і я створила ветеранський клуб «Надвечір'я" при МВО.
Писати до газет розпочала ще з 70-их років минулого століття. Спочатку це були дописи про проведення масових заходів у школах міста. Потім, спробувавши написати про життя цікавих людей, які проживають поруч, уже не змогла зупинитися. Мої життєві історії друкуються в різних газетах, як от  районна «Честь хлібороба», «Життя. Історії», «Газета для жінок», «Сімейна газета» й інші. Але найбільше реалізувала себе, як автора життєвих історій, в «Саквояжі», з яким співпрацюю з 2007 року. Випустила дві збірки життєвих історій: «Безмежне поле життя. У кожного воно своє» та «Дотик до душі».
Веду активний спосіб життя, депутат міської ради, керівник прес-групи РВО та МВО, керівник ветеранського клубу «Надвечір’я", керівник художньої самодіяльності МВО, солістка РБК, учасниця народного жіночого вокального ансамблю «Росинка» РБК .

Другие материалы в этой категории: « "Саквояж" - Божий дар "Саквояже" мій »

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Наши авторы

Архив публикаций

« Август 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Надзвичайні події

загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...
  • А проросла... олива
    А проросла... олива

    У горщику з-під монстери, що давно загинула, а землю з якого я так і не спромігся викинути, з'явився паросток. Що за рослина,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+