Саквояж: історії з життя http://www.sakvojag.net Fri, 28 Jul 2017 11:46:20 +0300 Joomla! - Open Source Content Management ru-ru Виручив дрон http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/country/item/10387-viruchiv-dron http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/country/item/10387-viruchiv-dron Виручив дрон

Власник господарства зібрав всіх відповідальних і охоронців на нараду. На повістці дня стояло одне питання: що робити з крадіжками на робочих місцях.
- Наприклад, на соняшниковому полі гора шапок, насіння вибивають прямо на полі, по всьому кукурудзяному полі такі стіжки, що можна машиною проїхати, цілі бригади орудують днями і ночами, на ферму постачаємо вдвічі більше кормів, ніж торік, але прибавки молока і ваги у худоби не видно. Висновок один - все розкрадається. Треба щось робити! Може хто хоче щось запропонувати?
Настала тиша.
- Я знаю, що робити, - раптом промовив молодий спеціаліст, -

щоб навести лад, треба купити дрон і з його допомогою фіксувати, що діється на полях. Зафіксувавши злодіїв, оперативно висилати туди групу для затримки. Правда, це дорого, але я зробив витяг по деяких показниках. Дрону не потрібне паливо, їжа, куриво, напої, зарплата, тобто все те, що потрібно об'їждчикам полів, які до того ж не виконують свої обов'язки, як належить. А мені у спадок від батьків дісталася чимала сума грошей, і я буду спонсором на покупку.
- А як тобі їх повертати? - запитав господар.
- Частину коштів повернуть крадії, які попадуться, а решту, коли ми наведемо порядок у себе, то зможемо надавати послуги іншим господарствам за кошти.
- Молодий, а з розмахом наче генерал, - всі засміялися.
Наступив час Ч. Керівник господарства запросив вуличних депутатів та поліціянтів для масштабної операції. Над кукурудзяним полем пролетів дрон, крадії в кукурудзі скрутили йому великі дулі і продовжували свою справу. І лише досвідчений Іваненко зі своєю дружиною розбіглися врізнобіч. Дружина потім сіла на велосипед і поїхала додому.
А в цю мить Іваненко по-пластунськи повз між рядками кукурудзи. Великий живіт придавив сечовий міхур, далі повзти було не під силу. Матюкаючись, Іваненко підвівся і став справляти свою малу потребу. Це була його рокова помилка.
Через деякий час, коли він був уже вдома, оперативна група приїхала до нього. Це його дуже здивувало, він же думав, що апарат його не засік. "Таки підвів мене міхур", - із сумом подумав Іваненко.
Поліціянти були здивовані, що у чоловіка всього дві корови, а запасів кукурудзи, соняшнику, комбікорму майже на ціле стадо, і здає він кожен день по сімдесят літрів молока. Як це так? Але виявилося, що його дружина працює дояркою в господарстві. Дрон роздивився територію ферми і з'ясувалося, що доярки ранком і ввечері ховають по каністрі молока, а господарі вивозять їх додому. Все стало зрозуміло.
Усіх крадіїв зібрали в актовому залі і показали "їхню роботу". Відкараскатися було неможливо. Почалася роздача на горіхи, спочатку вирахували з заробітної плати за крадіжку, декого звільнили, декого залишили. Були вдоволені і не задоволені. На жаль, дрон записує тільки картинку, а коли б писав ще й звук, було б іще цікавіше…

]]>
vasil_pashko@sakvojag.net (Василь Пашко) Селянські Tue, 18 Jul 2017 21:49:19 +0300
Перерваний політ http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/zlobodenni/item/10386-perervanij-polit http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/zlobodenni/item/10386-perervanij-polit Перерваний політ

Присвячую своєму онуку Андрію Писаренку, який загинув 23 серпня 2014 року на Світлодарській дузі
Звільняють добровольці селища і міста на Донбасі.
Вже незабаром вийдуть на кордон.
Ідуть бої жорстокі під Луганськом.
Бадьорий, войовничий дух захисників.
І тут прибув конвой гуманітарний із Росії,
Смертоносний вантаж привіз бойовикам.
Тоді й попіднімали голови бандити,
Бо в них з'явилась смертельна зброя бойова.


Земля горіла й небо, плавився метал,
Вода кипіла у водоймах, рушився бетон.
Що міг зробити наш солдат-боєць
Лише із автоматом у руках?
А він стріляв, стріляв із автомата…
Та що та куля проти шаленого вогню,
Що нищить все на десятки кілометрів,
Не залишаючи живого місця навкруги?!
І він стріляв, сховавшись у лощині,
Він жить хотів, а жить хотів у вільній Україні.
Назустріч йому летіли снаряди, міни та ракети,
Начинені металом, осколки розліталися повсюди.
І він упав, упав на рідну землю,
Прим'яв собою трави запашні.
(Закінчення на 4 стор.)
Перерваний політ
(Закінчення. Поч. на 2 стор.)
На ясне сонце подивився він востаннє
Й голівоньку свою в скорботі похилив.
Своєю кров'ю землю рясно напоїв.
І вже втрачаючи свідомість, тихенько прошепотів:
"Прощай, матусенько рідненька!
Обожнював тебе, Вітчизну я любив. Я жить хотів…
Прости мені, що вижити не зміг…"
Любив він сонце зустрічати на світанку,
Частенько з сином грався на піску.
Любив він працювати на земельці,
Яка давала статки у сім'ю.
Про подвиг мріяв з раннього дитинства,
На ризик йшов, себе він не жалів.
І мріяв користь принести Вітчизні,
Тому й пішов він добровольцем на війну.
А Бог побачив ту святу дитину,
Забрав з собою в небеса,
Щоб він дививсь, як ми продовжим ним почату справу,
За Україну борімось, святиню нашу,
Якій віддав себе він до останку.
Заради неї положив він найцінніше -
Молодість свою, своє життя!

]]>
olga_golubovska@i.ua (Ольга Голубовська) Злободенні Tue, 18 Jul 2017 21:45:21 +0300
Можна потонути і вміючи плавати http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/nebezpeshni/item/10385-mozhna-potonuti-i-vmiyuchi-plavati http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/nebezpeshni/item/10385-mozhna-potonuti-i-vmiyuchi-plavati Можна потонути  і вміючи плавати

Літня пора. Я відпочивав у батьків у невеличкому селі. Раптом знадобилося негайно добратись у райцентр. Та перш мав здолати річку. Я до човна, а його як лизень злизав: видно, хтось поплив рибку ловити.
Не довго думаючи, я роздягнувся, одежу приладнав на голові і поплив. Спершу все було добре, але з середини ріки (ширина була десь 300 метрів) появився кошур (водна рослинність). Дна я не відчував, ноги й руки почали

заплутуватись у заростях, сили поступово покидали мене. Я у відчаї. Мене неначе паралізувало. Хотів кричати про допомогу, але голосу не стало, та й близько нікого не було. Борсався я у кошурі і думав, що ось хвилин через 3-5 відправлюся до своїх предків…
І все-таки я сантиметр за сантиметром рухався вперед, не відчуваючи ні рук, ні ніг. Ці хвилини здалися мені вічністю, я майже втрачав свідомість. І яка мене охопила радість, коли ногами відчув дно річки. Так, я був недалеко від своєї смерті, та минулося, слава Богу! Видно, він зглянувся наді мною того разу. А мені на той час було від роду всього 33 роки.

]]>
anatolij_obrinba@sakvojag.net (Анатолій Обриньба) Небезпечні Tue, 04 Jul 2017 20:53:12 +0300
Вдови http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/vojenni/item/10384-vdovi http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/vojenni/item/10384-vdovi Вдови

Навесні у 45-ім,
Коли сад зацвів,
Так в селі було багато
У нас юних вдів.
Вони нас вели у школу
І до дитсадка,


Метушились, ніби бджоли
Побіля льотка.
Йшли на поле працювати,
Ростили діток.
Нам ікони б малювати
Із отих жінок!
Навесні у сорок п'ятім,
Як садок зацвів,
Так в селі було багато
В нас солдатських вдів.

]]>
volodymyr_lashkul@sakvojag.net (Володимир Лашкул) Воєнні Tue, 04 Jul 2017 20:47:47 +0300
Забрав чужу дитину http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/ditjatsi/item/10380-zabrav-chuzhu-ditinu http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/ditjatsi/item/10380-zabrav-chuzhu-ditinu Забрав чужу дитину

Ця історія трапилася багато років тому з моїм знайомим Юрком, який працював водієм. У них із дружиною Оленою на той час підростав синочок Олег. В два роки маля влаштували в дитсадок. До садка сина вранці водила дружина і ввечері дитину забирала теж вона. Юрко в цьому участі не приймав, оскільки дуже рано виходив на роботу.
Одного зимового дня Олена захворіла і попросила чоловіка, щоб той завів і забрав синочка з дитсадка. Як на гріх, у цей же день у колеги Юрія був День народження. Після робочого дня Дмитро запросив товариша

відзначити свято в нього вдома. Вони добряче випили, Юрко ледве згадав, що йому потрібно забрати дитину із дитячого садочка.
Він швиденько попрощався з господарем та мерщій побіг до садка. Поспіхом зайшовши в групу, Юрко закутав у ковдру, бо на вулиці було холодно, першого-ліпшого хлопчика, який вискочив йому назустріч, і попрямував із ним додому.
Вдома він поклав дитину на ліжко, сказав дружині, щоб вона роздягла Олежку, а сам пішов в іншу кімнату дивитися телевізор. Тут несподівано до Юрка долинув гнівний крик дружини:
- Ти кого, п'яний дурню, приніс? Ти приніс чужу дитину!
Юрко спочатку подумав, що дружина його обманює, але коли побачив, що на ліжку лежить і справді чуже хлоп'я й кліпає очима, він відразу ж протверезів. Швидко закутав хлопчика в ковдру і побіг назад до садочка. Там вислухав докори виховательки і після цього довго не ходив не тільки до садочка, але й повз нього. А коли доводилося забирати сина, то він довго і уважно розглядував його, щоб не помилитися вдруге.

]]>
Mykola_Tomilenko@sakvojag.net (Микола Томіленко) Дитячі Fri, 23 Jun 2017 20:27:23 +0300
Помогло... http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/gumoristitsni/item/10379-pomoglo http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/gumoristitsni/item/10379-pomoglo Помогло...

- Що, бабусю, в вас болить? -
Медсестра питає.
- Та у грудях щось шумить,
Сили не хватає.
- Ось вам градусник, візьміть
І під руку покладіть!
В коридорі будьте,


Вас тоді позвуть вже.
Цілий день сиділа бабця,
На лавці здрімнула.
Лікарі пішли додому,
Про неї забули.
А на другий день прийшла
І градусник принесла:
- Ой, спасибі, помогло!
Болячок як і не було…

]]>
Mykola_Tkachuk@sakvojag.net (Микола Ткачук) Гумористичні Fri, 23 Jun 2017 20:24:43 +0300
5-річне хлоп’я втопилося в басейні http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/nadzvichajni-podiji/item/10376-5-richne-khlop-ya-vtopilosya-v-basejni http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/nadzvichajni-podiji/item/10376-5-richne-khlop-ya-vtopilosya-v-basejni 5-річне хлоп’я втопилося в басейні

Допоки матір була в будинку, а батько пішов на город, їхній 2-річний синочок Петрусик (імена змінено) вирішив трішки прогулятися. Перетнув вулицю і потрапив на обійстя сусідів.

Ті якраз зібралися встановлювати новий паркан і залили бетон під стовпчики в очікуванні, коли він застигне, тож малюк без проблем потрапив у двір сусідів, пройшов за хлів й опинився біля невеличкого штучного ставка. Глибина цієї водойми складала всього 70 см, але для малюка цього виявилося достатньо - коли Петрусь шубовснув у воду, вибратися звідти самотужки вже не зміг.
Тим часом батьки кинулися на пошуки малятка. Прочесавши довкілля, знайшли синочка у ставку. Робили реанімаційні заходи, потім вирішили везти його у лікарню своїм ходом, не очікуючи на "швидку". Гнали машину дуже швидко - зо 200 кілометрів на годину. Але все одно не встигли - дорогою хлоп'я померло.

]]>
Oljga_Hvoshch@sakvojag.net (Ольга Хвощ) Надзвичайні події Tue, 13 Jun 2017 20:22:25 +0300
Ключі від… могили http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/fun-stories/item/10375-klyuchi-vid-mogili http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/fun-stories/item/10375-klyuchi-vid-mogili Ключі від… могили

Цю історію мені розповіла Марина Ларичева, жителька с. Василівка, що на Роменщині Сумської області з благословення свого начальника Василя Федоровича, високого керівника місцевого свинарника. Далі від першої особи:
- Йшла я взимку на роботу через кладовище. Коли б його обходити, то треба було накидати чималий круг. Часу було обмаль, а начальник дуже не любив, якщо робітники запізнювалися.

Копійкою не бив, та оскільки давно славився на селі вигадьком і жартуном, змушував тих, хто запізнювався, хрюкати хвилину по-свинячи. Оскільки проходити таку процедуру мені не хотілося, пішла навпростець - мертві ж не встануть.
Стежина хоча й вузенька, але вже трохи протоптана. Могили занесло снігом, на деяких хрести ледь виднілися, мороз щипав за тоненькі пальчики і ніс, отож довелося вийняти із сумочки теплі в'язані рукавички. Як на зло, за них зачепилися ключі, котрі випали у глибокий сніг прямо на чиюсь могилу. Була вона старенькою і занедбаною, а на хресті збереглися ще дані про жінку, яка лягла тут на вічний спочинок. Я на хвилину заціпеніла, бо дуже не хотілося там ритись, але ж як без ключів відчинити хату?! Тим паче, став кружляти легенький сніжок. Виходу не було, і я стала шукати ті злощасні ключі на похованні.
Скосила трохи очі й бачу: чимчикує чоловік, насвистуючи якусь веселеньку мелодію, мабуть, для хоробрості. А потім він зупинився і дивиться на мене, навіть свистіти перестав. Я ж продовжую копирсатися в снігу, та ще й жалісно скаржусь сама собі:
- Ой, додому не попаду тепер! Біс мене підбив, окаянний, ключі загубити...
Того мужика мов вітром здуло. Петляючи між могилами, він рвонув із цвинтаря так, що аж сніг полетів врізнобіч. Тільки тепер до мене дійшов зміст того, що я сказала...
Зате точно вже знала, що свистун через кладовище більше не піде. А ключі я все-таки знайшла і на роботу не запізнилася, тож сеансу хрюкання не відбулося.

]]>
Pavlo_Gerashchenko@sakvojag.net (Павло Геращенко) Кумедні історії Tue, 13 Jun 2017 20:20:27 +0300
Мавка і Лукаш http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/liritsni/item/10374-mavka-i-lukash http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/liritsni/item/10374-mavka-i-lukash Мавка і Лукаш

Тут Мавка Лесина ходила,
Свої сліди тут залишила.
Лукаш, напевне, тут їй грав,
До себе Мавку прикликав.
Вона до нього прибігала,
Грати благала, все благала.
Вона Килину не любила,
Оту прокляту сільську дівчину…


Бо та їх хоче занапастити,
І Лукаша в Мавки схоче відбити,
А Мавка його ж так сильно любить,
Тож Лукаша і приголубить.
А Лукаш Мавку лише питає,
Який же рід вона в цім лісі має.
Мавка Лісовика вже представляє,
Його дідусем називає.
Матусею вербицю називає,
І все шепоче: "Донечко!
Засни, засни…"
І снилися тут Мавці сни.
Лукаш завжди Мавку чекав,
Все на сопілці грав та грав.
І під берізкою стояв,
Її, сестричку, виглядав
І помаленьку замерзав.
Йому здавалося, що Мавка
До нього йшла все та йшла,
Йому любов свою несла.
І квіти у гаю збирала,
Й коханого грати благала.
Вона ж його вірно кохає,
А в серці має те, що не вмирає.
І буде жити вічно у піснях
Весела Мавка та Лукаш!
Так Леся й "Пісня лісова"
Повік живе - вона жива!
Вона ніколи не вмирає,
Вкраїна вся її читає.
Вкраїнські дружні діточки
Збирають красні квіточки.
Плетуть із них собі вінки
І кладуть їх на голівки,
Як Мавка їх колись носила,
Собі на коси положила.
Та Мавка у своїх вінках
Все буде жити у віках…
Мавка ніколи не вмирає,
Вона безсмертя в серці має.
Лукаш також не замерзає,
Бо він для Мавки грає й грає.

]]>
Orysja_Goshovsjka@sakvojag.net (Орися Гошовська) Ліричні Tue, 13 Jun 2017 20:15:09 +0300
Велика подорож маленької дитини http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/nadzvichajni-podiji/item/10371-velika-podorozh-malenkoji-ditini http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/nadzvichajni-podiji/item/10371-velika-podorozh-malenkoji-ditini Велика подорож маленької дитини

Близько 8 ранку Світлана послала свого 5-річного синочка на двір, щоб зібрав яйця в курнику. Артурчик довго не повертався, то жінка стала його шукати й гукати. Дитина не обзивалася. Матір розхвилювалася, адже того дня

на полі траву палили, зайнялося кладовище і водокачка, тож переживала, аби дитина десь не учаділа. Покликала на допомогу сусідів, сповістила про НП поліцію.
Поряд їхнього хутора ліс, за два кілометри проходить траса. Куди саме подався Артур? Раніше з хлопчиком нічого подібного не траплялося. Поліцейські розіслали орієнтування в сусідні з Сумською області, а самі взялися з вівчаркою прочісувати ліс. Хотіли вже залучати до пошуків Нацгвардію, як надійшло повідомлення від копів із Чернігівщини - хлопчина знайшовся у них, за 132 кілометри від свого житла!
З'ясувалося, що малюк вирішив поїхати в райцентр, щоб подивитися на сенсорний телефон. Вийшов на вулицю, але там бігав сусідський пес, то повернув на город і дістався до траси полем. Там Артурчик зупинив маршрутку і поїхав. Пригадати точно, на якому транспорті катався, хлопчина не може. То розповідає про два жовті автобуси, то про один жовтий і один синій. Урешті зізнався, що пересідав аж чотири рази!
Хлопчик дістався до Глухова, там пересів на рейсовий автобус "Суми - Новгород-Сіверський". Доїхав до кінцевої, пересів на автобус до Чернігова. Дорогою почав бігати по салону. Лише тоді водій звернув увагу, що дитина їде сама. Один із пасажирів розпитав малого: хто він, звідки. Разом із ним вийшов на найближчій станції в Лосці, викликав поліцію. Додому Артура привезли близько дев'ятої вечора.

]]>
Valentin_Sorochenko@sakvojag.net (Валентин Сороченко) Надзвичайні події Tue, 06 Jun 2017 20:46:12 +0300
Пилосос для колорадського жука http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/country/item/10369-pilosos-dlya-koloradskogo-zhuka http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/country/item/10369-pilosos-dlya-koloradskogo-zhuka Пилосос для колорадського жука

До Дня народження залишилося п'ять днів, Марія думала, гадала, де краще відсвяткувати: чи вдома, чи в ресторані. Нарешті вирішила - в ресторані. Як швидко прилетіли роки, вже сорок… На свій День народження запросила кумів, друзів, знайомих. Жаль, чоловіка не було - трагічно загинув. І ось наступив очікуваний день.
Марія одягнула своє найкраще плаття, в якому вигляділа на багато років молодшою. Всі щиро вітали її з ювілеєм, бажали щастя, здоров'я і довгих років життя. Після застілля і танців потягнуло на розмови. Біля іменинниці присів кум Микола. Марія поскаржилася йому, що не може впоратися на городі з колорадським жуком:

скільки разів травила, але нічого не допомагає. Будучи добряче під хмелем, Микола пожартував, що він жука не травить, а збирає пилососом і на кущах навіть личинок немає.
Ця пропозиція Марії сподобалась і наступного дня вона купила сто метрів дроту, щоб зробити продовжувач. Вранці вийшовши на город, жінка взяла пилосмок і приступила до роботи. У неї викликало здивування, що крім жука пилосос зриває й листя теж, і їй довелося дуже часто чистити агрегат. Закінчивши роботу, вона після себе залишила на грядці одні стовбурці. І тільки тут втямила, що кум пожартував, і тепер вона залишилася і без жука, і без урожаю.
Три роки Марія не розмовляла з Миколою. Він згодом вибачився за свій жарт, хоча й гадки не мав, що кума сприйме все всерйоз. Урешті вони таки вони помирилися.

]]>
Mykola_Tomilenko@sakvojag.net (Микола Томіленко) Селянські Tue, 06 Jun 2017 20:37:59 +0300
Передчуття http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/liritsni/item/10368-peredchuttya http://www.sakvojag.net/istoriyi-z-zhyttya/virshi/liritsni/item/10368-peredchuttya Передчуття

Так серцю боляче,
Воно так сильно ноїть,
Жодна мікстура не допомагає -
Рану ту не гоїть.
Чому ж болить?
Що серце відчуває?
Чекає, що попереду?


Цього я ще не знаю…
В чому ж причина?
Все, як завжди, чудово!
Весна прийшла,
Буяє все довкола.
Поруч коханий.
Він про мене дбає…
А біль турбує,
Довго не вщухає.
На тебе, любий, всі мої надії,
Всі сподівання, віра
І рожеві мрії!
Кохаю тебе міцно!
Ти мій красень!
Тебе від себе ні на мить
Не відпущу, бо впевнена -
Ти мій довічний в'язень.

]]>
larisa_prudka_kosenko@ukr.net (Лариса Прудка-Косенко) Ліричні Tue, 06 Jun 2017 20:34:03 +0300