A+ A A-

Тварини на службі в АТО

Вітаю "саквояжівську" родину у новому році і бажаю міцного здоров'я, успіхів у праці, а ще я дуже хочу, щоб у цьому році закінчилася ця проклята війна! Адже це велике горе, коли батьки втрачають своїх дітей.

На даний час чоловік моєї внучки Андрій теж перебуває в АТО. Ми кожен день і кожен час хвилюємося за нього, він же у нас сирота. Як хочеться, щоб його синочок Максимко, якому 3 роки і 6 місяців, був і з татом, і з мамою!

 

Кожного дня Максимко з татусем розмовляє по телефону, каже, що дуже скучив і просить тата привезти йому велику військову машину. Іграшок у нього багато, як у магазині, і вже купили навіть військову машину. Якось сказала зятю, що вже й досить купувати ті машинки, а він подивився на мене сповненими сліз очима і каже:

- Бабунько, я сирота, і мені ніколи ніхто не купив жодної машинки, тож своєму синочку я буду їх купляти.

Я нічого йому не сказала на це, розплакалась і вийшла з кімнати. Про службу Андрій нічого не розказує, а от про друзів наших менших розповідає з сумом. Люди виїжджають, покидають домівки і залишають чотирилапих напризволяще, бо не можуть їх забрати з собою.

Одного дня до Андрія підійшли чоловік й жінка і попросили його взяти їхнього собаку красеня-вівчарку. Андрій погодився і забрав. Коли була стрілянина, нашого вояка було поранено. Його вилікували, а потім дали відпустку, і Андрій привіз собаку додому. Зробили йому вольєр, велику будку, і тепер він живе у нас. Собаку спочатку звали Омол, але ми перехрестили його на Бас.

Андрій розповідає, що до них багато йде тварин, шукаючи в солдат притулку, їжі, ласки. Прийшов і маленький собачка-дворняжка, швидко подружився з бійцями. Тепер вони його годують, і він почуває себе, як удома. Коли бійці стають в стрій, він перед строєм сідає на задні лапки, а передні піднімає, складає їх на грудях і стоїть так, допоки не закінчиться перекличка. Бійці назвали його "Генералом", і песик реагує на це прізвисько, мабуть, дуже цим пишається.

Якось була стрілянина, і Генерал кудись втік з переляку. Його не було два дні, а коли врешті повернувся, то був брудний, голодний, ще й поранений. Всі собачці дуже зраділи, відмили, нагодували, підлікували, і він до цього часу несе свою собачу службу разом із бійцями.

Отакі вірні наші брати менші, що декотрим людям слід повчитись у них. Хочеться побажати, щоб якнайшвидше закінчилася ця війна, і всі хлопці повернулися живими до своїх домівок.

На фото: мій зять Андрій з Генералом, який служить.

Галина Яковенко, м. Бобринець

Последнее изменение Пятница, 26 Февраль 2016 19:53
Оцените материал
(5 голосов)
Галина Яковенко

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

Другие материалы в этой категории: « Пам'яті героя-земляка Довгий шлях додому »

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Июнь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Надзвичайні події

  • За публікацію - до суду
    За публікацію - до суду

    Юрій з Яною (імена змінено) не мешкають разом. І, можливо б, між подружжям і не виникало конфліктів, якби не спільна донечка. А так щоразу, як Юрій відвідує доньку, у нього обов'язково виникає

    Подробнее ...
  • Пограбувала грабіжницю
    Пограбувала грабіжницю

    Вирішила донька мене відвезти до лікаря. Обрали день, зібралися, спустилися в метро. Там метушня, товкучка. Тетяна трішки відстала, а я зайшла у вагон, пробившись крізь щільний потік пасажирів,

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+