A+ A A-

Воєнні (77)

Заховала розвідницю у печі

Що в роки війни ця мужня жінка ховала в печі нашу розвідницю, я знала з дитинства. Баба Оля (Ольга Михайлівна Сипко) проживала в рідному селі моєї мами.
Осінь 1943 року. Під натиском радянських військ відступають фашистські полчища. Точаться жорстокі бої за кожен клаптик землі. Якось пізно ввечері до Олени завітали подруги:
- Оленко, допоможи! В сусідньому селі під наглядом німців знаходиться наша полонена. Німці називають її парашутисткою. Нам вдалося з нею поговорити. Насправді, Надія - кадровий офіцер і прибула з групою розвідників у наш район. Вона просила допомогти їй вирватися з полону і зв'язатися зі своїми. Вона впевнена, що вони неподалік. Ми розробили план втечі, а переховуватися їй доведеться у тебе. Твоя хата в зручному місці, немає сторонніх очей, поруч яр, чагарники. Фашисти бояться партизанів, тож сюди не пнуться. То ти як, згодна? - допитувалися підпільниці в розгубленої Олени.

Подробнее ...

Поліцай врятував від розстрілу

Прочитавши статтю Анатолія Вутянова "Доля убивці" у "Саквояжі" (№14) і Василя Пашка "Зустрілися кат і вбивця" (№18, 2017 р.), мені пригадалася історія, що трапилася у нашому місті на початку 70-их років минулого століття.
1972 року я вийшла заміж і перебралася жити до чоловіка, а напроти нас мешкав директор автопарку дядько Ваня. Сусід був чорнявий з легкою сивиною, статний, хоча й трішки повненький. Сім'янином він був гарним. За дружину взяв тітку Марусю, яка погано ходила через ревматизм, була на групі. Все поралася по господарству, чутно було, як гукала: "Цип-цип!" до курок, годувала собаку, але видно нічого не було, бо був високий паркан.

Подробнее ...

Випав із гелікоптера і вижив

В історії військової частини 2269 було багато героїчних сторінок. Найбільш трагічніші з них - це Афганістан, Чорнобиль, а тепер ще й ворог підкрався із найближчого зарубіжжя. 

І в наш нелегкий час свій славетний шлях проходять військовослужбовці, на озброєнні яких знаходяться літаки Ан-74 і Ан-26 та вертольоти Мі-8 різних модифікацій.
Служба авіаторів із шевронами МВС особлива: зранку екіпаж ще перебуває в Олександрії, а в обід може знаходитися, скажімо, в Донецьку.

Подробнее ...

Тільки б не було війни…

Мабуть, немає в Україні жодної родини, якої б не торкнулося те воєнне лихоліття. Мій батько Олексій Якович Григоренко 24 червня 1941 року пішов до військкомату і відразу ж був направлений на Білоруський фронт під місто Могилів, яке було наказано обороняти до останнього патрону. Частина, в якій служив батько, потрапила в оточення, і було дано наказ виходити з оточення дрібними групами. Німці перекрили всі шляхи, тому в села не заходили, харчувалися грибами та ягодами в лісі. Нарешті групі, в якій був і батько, вдалося перетнути лінію фронту і потрапити до своїх.
Його направили в іншу частину, яка тримала оборону на річці Десна біля Данилова. В одному з боїв батька було поранено в голову осколком.

Подробнее ...

З історії родини Кулішів

Моя Єланеччина з північного боку межує з Бобринеччиною. Коли в дідовому селі Іванівці пси-кабиздохи брехали серед ночі на блудливих парубків - то їм дружно вторували бровки й сірки з околиць сусідніх сіл, тільки вже не з Миколаївщини, а найближчі - з Кіровоградщини.

...У 30-х роках мій дід Степан Куліш - відомий колгоспний садівник і бджоляр - возив на "ярманки" до Кетрисанівки і Бобринця повні безтарки яблук і груш. Саме тоді дід завів велику білу бороду лопаткою: щоб випадково, бува, ніхто не впізнав по старій пам'яті. Бо за ним водилося "гріхів" перед новою владонькою - ой-йой!

Подробнее ...

Бійця хочуть поховати вдруге

Валентина двічі розлучалася з Олександром, оскільки чоловік пив, бив її, не займався вихованням сина. Уперше пішла від чоловіка, коли Вадимчик був ще зовсім маленький. Поїхала до батьків на Вінниччину, та Сашко приїхав, благав вибачити і повернутися до нього. Заради сина простила і знову рушила в Одеську область.

Подробнее ...

Уже своє відкукурікав

- Коли я служив в армії, - розказує вуйко Микола, - разом зі мною служив один хлопак. Невеликого росту, спокійний, нічим таким не відрізнявсі від усіх. Після присяги нас, молодих, розібрали по ротах. І мені випало служити з тим хлопаком (а звали його Василь) в одній роті.

Подробнее ...

Олександр Сарабун воює на одній нозі

Доброволець батальйону "Донбас" Олександр Сарабун втратив ногу у Дебальцевому. 29 серпня 2014 року намагалися вийти з Іловайська через коридор у селі Червоносільському. Боєць із позивним Вінниця перебував у кузові КрАЗу. Їх почали обстрілювати мінами, потім "Фаготами" (протитанковий ракетний комплекс), гранатометами, стріляли з танків, із БМП. Причому обстрілювали з обох боків. У Сарабуна влучили з крупнокаліберного кулемету. Ногу бійцю розірвало від середини стегна до коліна. Наші медики перев'язали прямо на полі, вкололи знеболювальне і поспішили на допомогу іншим пораненим.

Так Вінниця потрапив у полон до росіян.

Подробнее ...

Люстерко віщувало смерть

Ця історія  написана мною на основі спогадів учасника бойових дій Миколи Дінця, нині покійного. До кінця своїх днів він підтримував зв'язок з побратимами, з якими пліч-о-пліч пройшов війну від її початку до самого Берліну.

Щороку в День Перемоги колишній воїн  накривав стіл на вулиці біля свого будинку і пригощав кожного перехожого сто грамами горілки в пам'ять про своїх  побратимів. Вічна їм пам'ять…

Йшов третій рік тієї триклятої війни. Літо того року видалося спекотним, без дощів. Бійці вже втомилися від щоденних боїв. Як не дивно, а вже майже тиждень на тій ділянці, де оборону тримала рота старшого лейтенанта Олексія Щербини, панувало затишшя.

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Архив публикаций

« Декабрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Надзвичайні події

  • За що облили кислотою?
    За що облили кислотою?

    51-річний італієць, який два роки поспіль мешкає в Білгород-Дністровському на Одещині, повертався увечері додому, коли до нього підскочив незнайомець і облив кислотою. Джованні зміг

    Подробнее ...
  • Щоб не зґвалтували…
    Щоб не зґвалтували…

    Десь прочитав таку цікавинку. Одна жіночка панічно боялася, що її зґвалтують і щоб уникнути подібної неприємності, вдалася до хитрощів. Придбала в секс-шопі штучну вагіну і нап’ялювала її на себе кожного разу, як виходила з дому. Її прикид виглядав так:

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+