A+ A A-

Горе лебідки

Горе лебідки
Цей прикрий випадок стався у нашому мальовничому селі торік влітку. Жила на нашому ставку пара лебедів із лебеденятами. Лебідь, як справжній тато, захищав їх. Людям це не сподобалося, бо він відбивав гусей. І от одного фатального дня чиясь рука піднялася, щоб убити птаха вірності. Можливо, прочитавши цей вірш, хтось упізнає себе, зрозуміє свою страшну помилку, признає свій тяжкий гріх і покається.
Під рухи вітру обнімали хвилі.
Яке ж красиве все під сонцем раннім!
Вони були завжди такі щасливі -
І день, і ніч купалися в коханні.


І в чистім небі ніби вдарив грім,
Щось пронеслось над чистою водою.
Заплакала над лебедем своїм,
Лебідка біла стала вмить вдовою.
Від горя бідна вмилася сльозами.
- Навіщо нас, коханий, покидаєш?
Одна тепер лишилася з дітьми.
Як мені тяжко, ти ж це, любий, знаєш!
- Лебідко люба! - тихо прошептав, -
Хай дітки трішки підростуть з тобою.
Лебідці шию на крило поклав
Й змішалась кров із чистою водою.
І закричала криком неземним…
Почули крик той і поля, і луки.
І обнімала довго ще крильми
Коханого, що вбили людські руки.
І чули крик не тиждень і не два,
Й зітхали люди з тугою поволі.
Але скажіть, як піднялась рука
Убити птаха вірності й любові?!
І ось лебідка обняла дітей,
Що не поволі стали сиротами,
Й співала мама жалібних пісень,
Й вони тулились з тугою до мами.
Вони всі знали, що настане день,
Коли залишить мама їх назавжди,
І будуть жити, боячись людей,
У густих лозах від усіх сховавшись.
Лебідко біла, не горюй, не плач!
Нам би навчитись вірності у тебе…
То не людина, а жорстокий кат,
Що відібрав кусочок щастя й неба.
І що ми бачим? Відчаю красу.
Вже підростають у лебідки діти.
Востаннє бачим ми її живу,
Бо без любові хто б хотів радіти?
Летіла мама й діточки їй вслід
Кричали криком: "Повернись, матусю!"
Летіла вниз в прозорій пустоті,
Сказавши дітям: - Я не повернуся…
І прошептала: - Милий, зустрічай,
Лечу до тебе з щастям і любов'ю,
Лише з тобою я відчую рай…
Й, мов з камінцем, зустрілася з водою.
- Я все зробила, як мене благав,
І у любові я дітей зростила.
Але я мушу бути лише там,
Де у любові нас зігріють крила…
Вони зустрілись, та, на жаль, не там,
Не таке щастя доля посилала.
Не в вічності кохання плив туман,
А серед нас, де їх вода ласкала.
Невже могла у відчаї рука
Піднятись на кохання і на вірність?
Нехай той крик щодня в душі луна
У того, хто зумів піти на підлість.
Зробились ми жорстокими людьми,
Нема в душі в нас ні стида, ні сраму.
Якби могли ударити крильми
Того, хто так жорстоко вбив і тата, й маму.
І серце в нас невже не заболить?
І вчинок цей нічому не научить?
Невже ми не научимось любить?
І невже совість нас не буде мучить?..

Оцените материал
(1 Голосовать)
Ольга Ромазан

Талалаївський район, Чернігівська обл.

Дркукється в газеті "Саквояж" з 2015 року.

Другие материалы в этой категории: « Остання війна

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Апрель 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Надзвичайні події

  • Відтяв руки, щоб не подала заяву
    Відтяв руки, щоб не подала заяву

    Коли Марічка познайомила батьків зі своїм обранцем, їм відразу не сподобався цей хлопець. Рідні стали відмовляти доньку від шлюбу, але вона сказала, що це чоловік її мрії, і все-таки вийшла заміж за Руслана. У шлюбі молодята прожити сім років,

    Подробнее ...
  • Батько викрав власну доньку
    Батько викрав власну доньку

    Віка і Мирон познайомилися, коли він приїхав у їхнє село відвідати батьків. У Росії в чоловіка була дружина і двоє дітей, але він розлучився. Стали зустрічатися і невдовзі побралися. Чоловік чомусь узяв прізвище дружини.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не пердять!
    Не пердять!

    Прийшла до педіатра в дитячу поліклініку з донечкою. Чекаємо черги на прийом до лікаря. Навпроти сидить

    Подробнее ...
  • Бо свідки
    Бо свідки

    Ця подія трапилася в поліцейському відділенні. До начальника поліції зайшли в кабінет дивні люди і сказали, щоб він покаявся.

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+