A+ A A-

Весна тридцять третього

Весна тридцять третього. Сонце в зеніті,
На вулиці пухлі й обшарпані діти.
Як тіні снують - по смітниках ходять -
Шукають щось з'їсти, але не знаходять.
Страшно дивитись в стражденні ті очі,
І так кожен день від світанку й до ночі.
Сусіда Кузьму на печі рознесло,
Сморід снує над здурілим селом.


Дружина його, трудівниця Явдоха,
Лежма лежить, вся опухла, лиш оха.
А он на городі двоє хлоп'ят,
Ноги попухли до самих до п'ят.
Рани відкрились, немов від ножа,
Струмочки води з ран тих болем біжать.
Мов привиди бродять, немов боввани -
Картоплю торішню шукають вони,
Длужбають ямки, як серце своє:
Та що там лишилось, ну, що вже там є?
Зрідка знайдуть картоплину одну,
Несуть як святиню, її до вогню.
Мерзла картопля плаче водою,
Душу вимучує хлопців-ізгоїв.
Ділять навпіл картоплину - до крихти:
Мозок ще пнеться, хоче ще жити.
Ще он придибав один безнадійний,
То братик Тимоха, німий, двоюрідний:
Ноги розпухли, блищать, мов склянки,
Вода з них тече, як весняні струмки.
Тепер картоплину вже ділять на трьох…
Чому ж вождь народів малим ще не здох?
В сусіда під тином, немов би причина,
Кволо рукою махає дівчина.
До рота несе вона руку порожню,
По тій по руці зрозуміть її можна.
Діти чим винні тобі, вождю-звіре?
Варваре, банди страшний бузувіре!
В муках голодних чому ти їх мориш?
Антихрист, недолюдок й бандиту кориш!
Як мухи вмирають від голоду люди -
На вулиці, в хаті, у полі - усюди.
А ранком підвода, важка і скрипуча,
Звозить до ями отих "невезучих",
Котрим не судилось хоч день ще прожить
Й надію свою у тій смерті втопить.
Усіх без прощання, вінків й домовин
Хоронять погаслих без певних провин.
Он пухлого дядька Федька Ратая
Підвода на цвинтар прийшла забирать,
А він ще не мертвий, а він ще живий,
Шепоче до хлопців: "Куди ж бо це ви?"
Хлопці-їздові неначе здуріли,
З горя і страху немов озвіріли:
Теплу людину, людину живу
Тягнуть, щоб кинуть у яму криву.
Що там лишилось святого у душах?
Розпач і розбрат душі ті рушить.
Пам'яттю стигне темний той гріх,
Гріх на мені, на тобі - на усіх.
Вічне прокляття вождю і загонам,
Котрі згубили людей міліони.
Дем'ян Неклеса, м. Бобринець

Последнее изменение Пятница, 27 Ноябрь 2015 17:47
Оцените материал
(4 голосов)
Дем'ян Неклеса

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

Другие материалы в этой категории: « Юна партизанка Моя Україна »

2 комментарии

  • Наталія Гузнак (стоян)

    Просто не вкладається в голові в центрі Європи, мільйони людей помирали від страшного голодного мору, і ніхто цього не помічав. Всім було байдуже... Горіть у пеклі кати мого народу!

    написал Наталія Гузнак (стоян) 25.03.2016 23:39 Комментировать
  • Наталія

    Читиаю і моторошно стає...Господи! Як таке могло бути?! Та неначе ж такі самі люди, так само мамою вигодувані,.Як людина могла перетворитися в хижака і знищувати собі подібних?! Просто не вкладається в голові...Царство небесне Вам безневині жертви кремлівських катів. Царство небесне і вічна пам"ять.

    написал Наталія 15.12.2015 14:26 Комментировать

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Наши авторы

Архив публикаций

« Январь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Надзвичайні події

  • Батько викрав власну доньку
    Батько викрав власну доньку

    Віка і Мирон познайомилися, коли він приїхав у їхнє село відвідати батьків. У Росії в чоловіка була дружина і двоє дітей, але він розлучився. Стали зустрічатися і невдовзі побралися. Чоловік чомусь узяв прізвище дружини.

    Подробнее ...
  • Хто украв пам'ятник?
    Хто украв пам'ятник?

    Коли колишні учні Тетяни Іванівни помітили, що пам'ятник на її могилі ось-ось розколеться, скинулися грішми і замовили новий. Зібрали понад 10 тисяч гривень. З одного боку вибили

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Подарунок від Діда Мороза
    Подарунок від Діда Мороза

    Наш 3-річний синочок питає в тата:
    - Тату, що мені Дід Мороз подарує на Новий рік?

    Подробнее ...
  • Чи сподобалося?
    Чи сподобалося?

    Мій 4-річний синочок, як і більшість дітлахів його віку, не любить ходити до дитсадка, тож уранці у нас зазвичай плачі й крики. Цей ранок не став виключенням. А ввечері, коли я повернувся додому після роботи,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+