Іде осінь
Тихий вечір. Стою на долині.
Не щебечуть в садках солов'ї.
Пролітають ключі журавлині,
Відлітають у теплі краї.
Вже скосили пшеницю і просо.
Холоднішим стає кожен день.
Жовту сукню накинула осінь
І все далі землею іде.
В небі сяють лампадками зорі.
Долинає тривожне: "Курли".
"Ми повернемось", - птахи говорять.
Я їх тихо питаю: "Коли?"
Володимир Лашкул
м. Бобринець
Я, Лашкул Володимир Арсентійович, народився 3 березня 1938 року у селі Інгулець Устинівського району Кіровоградської області. У 1954 році закінчив 7 класів, поступив у ремісниче училище у м. Миколаїв. У 1956 році після закінчення училища за комсомольською путівкою поїхав у Казахстан у місто Петропавловськ. Звідти у 1958 році пішов в армію. Відслуживши у Радянській армії, у 1960 році повернувся до рідного села. Одружившись, переїхав у село Никонорівку Бобринецького району (нині цього села вже немає). У 1965 році переїхав у Бобринець. У 1965 році заочно закінчив Бобринецький сільськогосподарський технікум за спеціальністю - агрономія. Працював у колгоспі слюсарем, вагарем, завскладом на току. Маю сина і доньку. Друкувався у Бобринецькій, Петрівській, Єланецькій районних газетах, в обласних газетах: «Кіровоградська правда», «Молодий комунар», у республіканській газеті «Молодь України» і в журналі «Ранок», у всеукраїнських газетах «Діалог» і «Правда жизни». З листопада 2004 року постійно друкуюся у газеті «Саквояж історій» і з дня виходу в гумористичній газеті «Побрехеньки».
