A+ A A-

Весільні (9)

Як звати наречену - Валя чи Женя?

Прочитала розповідь Валентини Бугрій "Ніна - не Ніна, а Валентина - не Тіна" (№7 від 11 лютого). Спасибі Вам, талановитий авторе! Яких тільки курйозів у житті не буває! І на підтвердження цього - моя історія. Буду рада, якщо вона підніме вам настрій, шановні читачі.

Подробнее ...

Мирні бджоли, або Що воно смердить?

Вуйко Микола не тільки хороший оповідач, він ще й не поганий музикант. Іноді вечором вуйко бере сопілку і починає грати. Грає він мелодії веселі, сумні, а найбільше весільні. Коли вуйко був ще молодим, то грав на весіллях і про ті часи він згадує з теплотою й трішки з сумом. А що вже тих весільних історій знає… Пограє вуйко на сопілці, а тоді починає розказувати:

- Всі ви не раз бували на весіллі і знаєте, як там музиканти людей забавляют. Заспівают щось, щось веселе розкажут, заграют, над кимось пожартуют. А буває, можут над кимось зі своїх пожартувати. Грали ми одного разу весілля у ґазди, що робив на лісі.

Подробнее ...

Яке весілля без бійки?

Настає вечір. Лісоруби вже скінчили роботу і повечеряли з пляшкою оковитої (це у лісорубів святе). Після важкої праці треба трохи розслабитись. Вуйко Микола закурює свою люльку.

Подробнее ...

Довелося дарувати замість покійниці

Я вже розповідав вам, "саквояжівці", що в юності одружився з гарною дівчиною, але за три роки вона померла від тяжкої хвороби. У них у сім'ї було семеро дітей. Вона була найстарша. Після смерті дружини півтора року жив один, а потім познайомився з дівчиною, з якою одружився, і ми вже разом 47 років.

Подробнее ...

Наречений у... ставку

Я не письменник, так що, можливо, щось не так написав, але я розповім про події, очевидцем яких колись давно мені довелося бути.

Автобусна зупинка біля рагсу, наречена вся в білому, наречений у дорогому костюмі і численна свита. Всі, звісно, трішки напідпитку: шампанське, пластикові скляночки... Усе, як годиться, на весіллі. Та тут сталося непередбачуване: автівка, що проїжджала мимо, обдала всіх брудом із калюжі. З цього все і почалося...

Наречений, подібно до Олександра Матросова, тільки й устиг своїм тілом прикрити наречену. Костюму, зрозуміло - хана, гості іржуть, наречена шокована. Тут і автобус нагодився - весь натовп рвонув туди. Водій - класний чувак - у мікрофон як гаркне на весь салон: "Мир та любов!" Трішки проїхали, а йому: "Зупиніть! Нареченій зле…" Тільки насправді нікому не було погано. Просто хтось із гостей клятого бризкуна біля світлофора помітив. І тут уся громада виплигнула з весільного автобуса. Хлопці підбігли до автівки,

Подробнее ...

Три години в… туалеті?

Ресторан, весілля. Друзі вирішили за стародавнім звичаєм "украсти наречену". Посадили її в "ауді", стали возити навколо ресторану. Тільки, як на гріх, наречений цього не помітив. Возили-возили, стало нудно. Тут дівчина запропонувала повчитися машину водити. Посадили її за кермо - і вона цю "ауді"

Подробнее ...

Спочатку сукня, а потім наречена

Мій товариш Кость завжди вирізнявся нестандартними вчинками, але те, що він утнув востаннє, взагалі не вкладається в жодні рамки. Щоправда, друг зовсім не шкодує, що вчинив так і радить і нам наслідувати його приклад, щоправда, інших сміливців поки що не знайшлося.

У свої 24 роки Кость вважав, що досить вести розгульний спосіб життя, слід взятися за розум і завести сім'ю. Кандидатку довго не підшукував. Зробив пропозицію нашій колишній однокласниці Марині. Та коли вже все було готове до весілля - куплена сукня і обручки, замовлено ресторан і розіслано запрошення - дівчина раптом накивала п'ятами, знайшовши більш вдалу партію.

Гадаєте Кость розхвилювався? Ні, він не став відміняти весілля, а вчинив як той принц із казки про Попелюшку. Вийшов увечері на двір і став пропонувати усім сусідським дівчатам приміряти…

Подробнее ...

Весілля без нареченої

Життя в селі в повоєнні роки і на початку п'ятдесятих років було тяжким. Та хоча й було жити важко і працювали від зорі до зорі до сьомого поту, але і повеселитися, і поспівати в селі вміли. Коли справляли весілля, то гуляло все село. Ось про одне з таких весіль я і розповім, бо сам там був присутній.

Одружувалися Іван і Настя. Весілля зазвичай розпочиналося в суботу і часто-густо закінчувалося аж наступної суботи. Розписували молодих у сільській раді, вінчали в церкві - була своя у селі. Іван був один чоловічої статі у сім'ї. А то все жіноче царство. Жіночки в родині були суворі і мали свої погляди на те, якою повинна бути наречена: незаймана, роботяща, хазяйновита і в усьому іншому порядна.

Знайшли наречену відносно не бідну (хоча на той час усі були бідні) зі свого ж села. Батько її у свій час головував в одному із трьох колгоспів у селі. Настя закінчила сільську семирічку. Після війни училися в одному класі з меншими і переростки. То якої освіти в селі дівчині бажати?! Університети одні: вийти заміж, побудуватися та й плодити діток.

І от прийшов день весілля - субота. Зібралися запрошені, гуляли, веселилися до ночі. Бабусі застелили чистою самотканою білизною весільне ліжко і повели молодят спати. А вранці бабусі пішли перевіряти весільне ложе молодих. Молодий спить непробудним сном, а молодої немає. Можливо, пішла на вулицю у своїх справах? Почекали. А молодої все немає. Розворушили Івана. І тут - бомба. Іван наречену вигнав серед ночі - не справдила сподівань. І на що надіялась Настя? Можливо, у другій сім'ї все і обійшлося б, але ж ці прискіпливі бабусі такого не прощають. І що ж тепер робити?

А на ранок почали сходитися гості гуляти весілля. Все  приготовлено! Не пропадати ж добру! Всі посідали за столи, і весілля продовжувалося. Недовго й пам'ятали, що молодої немає. Гулять так гулять! У понеділок весілля повинно було ще тривати. Гості зносили своїх курей,

Подробнее ...

Не підеш на кури - сильно пошкодуєш

В 60-70-их роках, хто працював у колгоспі, то їм за роботу давали вже не тільки зерно, а й гроші. Хоч і невеликі, але давали. У ті часи за 12 карбованців можна було купити непоганий костюм, а хліб узагалі коштував копійки, хоча ціни хлібу взагалі-то немає. У колгоспі працювати було тяжко, але коли у когось відбувалося весілля, то його відзначали з розмахом. Менше 3 днів не святкували, як казали: до середи хоч на призьбі сиди.

Багато тоді різних традиційних приколів робилося. Після весілля катали батьків хрещених, молодим показували межу, молотили жито, розривали у весільної матері сорочку, засипали зерно в засіки, прали якусь ряднину або ковдру, вибивали об будівлю і закидали якомога вище на дерево. На другий день ходили волонтери і збирали з тих,

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Архив публикаций

« Октябрь 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Надзвичайні події

  • 5-річне хлоп’я втопилося в басейні
    5-річне хлоп’я втопилося в басейні

    Допоки матір була в будинку, а батько пішов на город, їхній 2-річний синочок Петрусик (імена змінено) вирішив трішки прогулятися. Перетнув вулицю і потрапив на обійстя сусідів.

    Подробнее ...
  • Велика подорож маленької дитини
    Велика подорож маленької дитини

    Близько 8 ранку Світлана послала свого 5-річного синочка на двір, щоб зібрав яйця в курнику. Артурчик довго не повертався, то жінка стала його шукати й гукати. Дитина не обзивалася. Матір розхвилювалася, адже того дня

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Зранку був легковик
    Зранку був легковик

    Приїхали відвідати бабусю донька з зятем й онукою. Погостювали кілька днів і стали збиратися додому в місто. Зять Діма вкладає у багажник коляску, дитячі речі, а теща підкладає ще й гостинці:

    Подробнее ...
  • Скоро ж зустрінетеся...
    Скоро ж зустрінетеся...

    Мені було 4 роки, коли помер мій дідусь. Я, звісно, була маленька і не розуміла всієї скорботи моменту. Весело стрибала довкола

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+