A+ A A-

Люблю тебе, мій краю степовий!

Скільки літ дивлюся на тебе, любий краю степовий, а надивитися не можу! На твою вражаючу красу, коли верба розчісує косу, а сонях голову до сонця повертає, моє серце не болить - співає! За те, що мати мене тут народила, між людьми добрими зростила. Від діда-прадіда й моє коріння в тобі проростає!

 

О Компаніївко, колисонька моя! В тобі мене мати колихала - пісні про рідний край співала, бо голос незвичайний мала, а татуся за праву руку брала, бо лівої у нього не було. Так десять літ до школи проводжав, бо поруч в МТС працював. До школи він навчив читати, на рахівниці рахувати, все так просто, ненароком - один, два, три, чотири, п'ять! На світі вже давно батьків нема, а пам'яттю душа до них літа - почути голос маминої пісні і прихилитись до пустого рукава…

Тут подружки, однокласники, друзі раділи, як і я, рідній окрузі. Порозлітались хто куди, а декого слідів вже не знайти. Тут Кобілінські і Казіна Надія в книжковий світ мене благословили. Нероба-Чорна скарби мені передавала і, скільки жити буду, Хіменко й Гілку не забуду! Під їх орудою я потім працювала, на хліб і сіль собі і дітям заробляла!

Любий краю, тебе Яновський на весь світ прославив! "Вершники" історією стали. Славні нащадки музей побудували. Нечаївка їм славу здобула і там зустріч із Гончаром була! Дивилась в його мудрі очі і слухала слова його пророчі. Раніше лиш портрет його бачила у школі, твори писала про його героїв, а це була здивована без меж, зустрівшись з класиком у ріднім краї! Вини в тім моєї нема, що книжечку його списали. Собори встали з-під руїн і дзвони їх гучніше залунали! Тобілевич моєму сину книжку дарував - віку довгого й щасливого бажав - не виконав Андріїв заповіт. Зозуля накувала лише 13 літ…

Тоді життя дало мені під дих. Світ посірів, світити сонце перестало. Вчителька Кошова Лідія Григорівна до мене підійшла, заслуженою вже тоді була, не я її, вона мене поцілувала: "Тримайся, люба дівчинко!" І донею назвала. Учителько моя, тебе я не забула! Пам'ятаю. Не тільки грамоти навчала, стовповий шлях в життя нам гідно торувала. Рідний краю, яких людей в тобі я зустрічала, і зустрічаю, серед яких жила, живу, до кого завтра привітаюсь! Опора і надія це моя. Без них я одержима не була б!

Рідний краю степовий, на весь вік один-єдиний. Люблю тебе, любити буду до нестями, аж доки серце битись перестане. Коли це буде, ще не знаю (а, може, віщий сон підкаже?), тоді травою проросту, щоб твою вічну красу бачить. В пам'яті твоїй не загублюсь за біль, терпіння і любов мою!

Надія Дідковська, Компаніївський район, Кіровоградська обл.

 

P.S. Прізвища назвала справжні. Ці люди виховали не одне покоління (хоч я пишу про себе), бо працювали в культурі й освіті. І не тільки у Компаніївці, а по всьому району через школи, бібліотеки, клуби після ВВв. Усі вони з 20-их років, уже старенькі…

Последнее изменение Понедельник, 01 Февраль 2016 13:39
Оцените материал
(1 Голосовать)
Надія Дідковська

Компаніївський район, Кіровоградська обл.

Газету «Саквояж» вважаю першою скрипкою у моєму домі. 7 років передплачую це видання. Шість років на шпальтах «Саквояжа» постійно виходять мої оповідки, вірші, вітання. Маю від редакції чотири грамоти.

Друкується в газеті "Саквояж" з 2005 року.

1 Комментарий

  • Дідковська Надія

    Ніби за помахом чудової казкової палички чи за поконвічної природи в число 27 серпня, День вічного Календаря, як диво див шаною людей редактором Миколою Андрійовичем Горборуковим і його талановитими однодумцями на Кіровоградщині з'явився "Саквояж". Це не облудливі слова, а роса з чистої травиці. "Саквояж" казкою називають, бо в казках все збувається. Така мить у кожного читача з'являється. Тобі, "Саквояже", 13 років минає, а ти такий, як вікові брили каміння! Щоб іще не одне покоління до Тебе зверталося по пораду і радість крилату! Хоч маленька газета "Саквояж", а всім найкраща. Щира подяка за те, що ти є! І уклін до землі низенько шлю за те, що вчасно приходиш до хати, на шпальтах несеш новини! Радість у тебе з'являється, коли нові дописувачі появляються і тиражі зростають! Міцного здоров'я з роси і води! Настрій чудовий хай буде завжди!

    написал Дідковська Надія 01.02.2016 13:41 Комментировать

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Декабрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Надзвичайні події

  • За що облили кислотою?
    За що облили кислотою?

    51-річний італієць, який два роки поспіль мешкає в Білгород-Дністровському на Одещині, повертався увечері додому, коли до нього підскочив незнайомець і облив кислотою. Джованні зміг

    Подробнее ...
  • Щоб не зґвалтували…
    Щоб не зґвалтували…

    Десь прочитав таку цікавинку. Одна жіночка панічно боялася, що її зґвалтують і щоб уникнути подібної неприємності, вдалася до хитрощів. Придбала в секс-шопі штучну вагіну і нап’ялювала її на себе кожного разу, як виходила з дому. Її прикид виглядав так:

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+