A+ A A-

Як українка стала королевою Франції

Двадцятирічна дочка Ярослава Мудрого, красуня Ганна, стала першою королевою Франції. Жінка, яка багато в чому змінила хід французької історії і вдихнула життя в культуру цього народу, народилася в Києві в сім'ї могутнього князя Київської Русі – Ярослава.

Дочки Ярослава Мудрого виховувалися батьком у строгості і в той же час отримали певну свободу в оволодінні науками і мистецтвами. Вони жили в розкішних палатах, мали слуг, могли брати участь не тільки в балах, але і в кінних прогулянках, вивчали математику, граматику, історію, вчилися малюванню і співам, знали грецьку мову і латину. Батько хотів бачити в доньках не тільки хороших дружин, але й майбутніх королев.

Так і сталося насправді.

Старша сестра Ганни Єлизавета вийшла заміж за короля Норвегії, молодша Анастасія – за короля Угорщини. Улюблену дочку Ганну чекав шлюб із найбільш гідною людиною. Але до неї посватався французький король Генріх І, п'ятдесятирічний старець із кепським норовом. Перше сватання не принесло результату. Звичайно, Ярослав Мудрий не хоче віддавати за Генріха свою улюблену дочку. Батько пророкує їй в чоловіки більш блискучу кандидатуру – третього цісаря римської імперії. Однак обставини складаються інакше.

Цісар раптово відмовляється від одруження, а Генріх виявився наполегливим і не соромиться заслати старостів вдруге. Адже для зміцнення хиткого становища на французькому престолі йому терміново потрібна дружина. Ярослав змушений дати згоду на шлюб.

На початку XI століття Європа роздроблена на дрібні держави, ослаблені міжусобними війнами. На Сході тільки одна сильна держава з єдиною владою – Київська Русь. Поріднитися з таким сусідом хочуть багато государів Європи. В тому числі, і Франція – невелика країна. У Парижі в ХІ столітті мешкає всього 15 тисяч чоловік. Київ же населяє понад 50.

Король Франції Генріх І – літня людина, що втратила свою силу. Ще трохи і його повалять з престолу. Зробити це може, зокрема, дуже сильний і підступний супротивник – граф Рауль де Валуа. Якщо король негайно не одружиться і не обзаведеться спадкоємцями, на нього чекає палацовий переворот й узурпація влади. Генріху потрібна королева, яка народить йому хлопчика. Невже поруч не знайшлося гідної кандидатури і королю довелося звертатися аж до князя Ярослава, який перебував за 2000 км від Франції?

По-перше, претендентка обов'язково повинна бути принцесою. По-друге, всі європейські наречені того часу приходилися Генріху родичками: племінницями, кузинами, тітками, так чи інакше пов'язаними з ним генетичними зв'язками. Вони не підходили на роль дружини. Потрібна була жінка, що не перебувала в спорідненості з європейськими монархами. І в той же час знатна, розумна і гідна королівської влади. І ось така знайшлася.

Про розум і красу Анни ходили легенди. Вона, як розумна і благородна дівчина, могла б не тільки народити спадкоємця, але й допомогти в управлінні державою. Так розсудив Генріх і став чекати її приїзду, особливо не тішачи себе надіями на близькі стосунки з руською княжною.

Два місяці добиралася Ганна до Франції. Дорогою вчила французьку і мріяла про те, як буде правити новою країною, брати участь у світських розвагах і спілкуватися з освіченими людьми, які обов'язково повинні зустрітися їй в оточенні короля. Вона везе з собою хутра, золото, коштовності і велику кількість книг. Особливо дорожить найголовнішою для себе книгою – слов'янським Євангелієм. Ганна сподівається на те, що її наречений буде радий такому цінному подарунку.

Перша зустріч вразила княжну: її зустрів похмурий старець, що не вирізнявся ні красою, ні особливим розумом. Генріх за мірками того часу вважався літньою людиною. Замкнутий, мовчазний, похмурий.

Краса Анни вразила Генріха, він побачив у ній не тільки матір своїх майбутніх дітей і підтримку Київської Русі, але й прекрасну жінку. Не один король був вражений новою володаркою Франції. Весь Париж захоплений її красою, гідністю і розумом. Французи полюбили королеву, вони назвали її Агнеса руда.

Вже на весільній церемонії в Реймсі Ганна проявила твердість і принциповість, сказавши, що присягати на вірність Франції зможе тільки на слов'янському Євангелії. У цьому немає нічого дивного: вона була вихована в християнській вірі. Згодом книга залишилася в соборі, де відбулося вінчання, і її стали називати Реймським Євангелієм, на якому присягали з тих пір всі королі Франції. І тільки Петро І відкрив французам таємницю тієї таємничої мови, якою була написана ця книга.

1051 року Анна присягнула на вірність Франції. Тепер вона стала французькою королевою. Але звичаї цієї країни здавалися їй жахливими. Першим її шокував чоловік, який поставив під час церемонії поряд з її підписом хрестик.

О, жахіття! Французький король Генріх не вміє ні читати, ні писати! Книги, привезені Анною, виявилися йому нецікавими. Нічого дивного. У список чеснот французького лицаря того часу не входила грамотність. Освіченими були тільки представники духовенства. А жінок, які б знали грамоту, у Парижі не існувало взагалі.

Ще одне жахливе відкриття чекало на київську княжну. Французи не миються! Обполіскують руки й обличчя, а обмивання тіла вважають гріхом. Париж був маленьким, брудним містечком, в якому не було каналізації, водопроводу, нечистоти виливалися прямо на вулицю.

Ганна зробила справжню революцію при французькому дворі. На Русі в той час були лазні. І тіло належало тримати в такій же чистоті, як і душу. Перше, що подарувала Анна французам – звичку митися. Вона вперше запровадила в ужиток лазню, а також – звичайну виделку. Адже при дворі французького короля їли руками.

Поступово Анна стає людиною, яка відіграє провідну роль у державній грі. Вона будує храми, бібліотеки, школи. Сприяє християнській просвіті народу. Її підписи відтепер стоять поруч із підписами короля на важливих державних указах. Це була жінка з державним мисленням. Владна і мудра, вона розуміла свою роль в управлінні країною. Франція стала її державою.

Ганна – єдина жінка в Європі, яка листувалася з Папою римським Миколою ІІ. Для середньовічної Франції особисті листи понтифіка жінці були справжньою сенсацією. І Ганна цінувала це. Їх було всього чотири. У перших трьох він її хвалить і повчає. А четвертий лист узагалі змінить її життя, тому що в ньому папа римський змушує її зробити неможливе.

Але це буде пізніше. А поки в 1053 році Анна народила королю сина Філіпа. Свою роль матері королівського спадкоємця вона виконувала три роки поспіль, народжувала синів. Філіп, Роберт та Гуго – законні спадкоємці короля Генріха. Він щасливий, тому що по-справжньому любить цю жінку. Однак з боку його дружини не все так райдужно. Закоханий король став помічати, що дружина віддає перевагу зовсім іншій людині. Його злому ворогу – Раулю де Валуа.

Юна королева занадто багато часу проводить з тим, кого в народі називають дияволом. Граф Рауль де Валуа – зухвала, мужня, войовнича, цілеспрямована людина. Він так схожий на її батька Ярослава! Ганна всім серцем полюбила Рауля і побачила за зовнішньою жорстокістю зворушливого і доброго чоловіка.

Генріх здогадувався про їх відносинах. Всупереч власним бажанням, Анна стає прокляттям для обох чоловіків. Вони повні антиподи: один – законний чоловік, і йому потрібно зберігати вірність, другий – щасливий коханець, з яким неможливо возз'єднатися. Після гнівного листа папи, в якому Микола ІІ вимагає від королеви розірвати будь-які стосунки з графом де Валуа, Ганна рішуче відкидає залицяння Рауля. І розбиває своє серце.

Але склеїти розбите щастя неможливе. Король Франції у відчаї, він згасає фізично, передчуваючи свою смерть, тому вирішує коронувати свого семирічного сина, щоб зробити Ганну справжньою королевою і хоч так утримати її. У той час бути опікуном і керувати країною могли тільки чоловіки. Генріх навмисне йде проти закону і віддає їй всю королівську владу. Здавалося б, чого ще бажати руській княжні?! Тепер вона може стати одноосібною правителькою при своєму неповнолітньому синові. Анна могла б змінити хід історії: приміром, возз'єднати Францію з Київською Руссю, приймати важливі державні рішення. Але вона відмовилася від влади.

Після смерті чоловіка від серцевого нападу, Ганна керує Францією тільки номінально і на відстані. В цей час королева перебирається в заміську резиденцію короля – маєток Санліс, де серед незайманих лісів вирішує збудувати жіночий монастир Мулен де Санліс. Вона багато молиться, винить себе в неправедному житті та смерті чоловіка і хоче спокутувати свою провину. Але кохання, що одного разу оселилося в її серці, нікуди не поділося. Воно розгорілося з новою силою. Одного разу під час кінної прогулянки Рауль де Валуа викрав свою кохану і привіз у свій замок.

Французька королева зникла! Кілька місяців про неї не було жодних звісток! Коли пізніше стало відомо, що вона покинула дітей і живе з коханцем, Париж вибухнув обуренням. Це був страшний скандал: «Королева Франції залишила дітей і таємно повінчалася з Раулем де Валуа! Він, здається, теж любить Анну, але при цьому граф де Валуа офіційно одружений. Тож цей зв'язок подвійно порочний!»

За зухвалий вчинок суспільство і церква дружно засудили Рауля і Анну. Папа римський неначе сказився, написавши листа графу, в якому відлучив його від церкви і наказав Ганні повернутися в палац. Але що значить слово пастора божого, коли серцями править Любов?

Коханці не виконали наказ. Кілька років Ганна живе в замку Рауля. За цей час вона добудувала свій монастир. Намагається керувати державою, навіть перебуваючи в такому делікатному становищі. Її репутація заплямована, але державне мислення залишилося в порядку. Поки сини росли, мати управляла Францією на відстані.

Разом вони прожили 10 років. Ганна була щаслива. Але одного разу вона знайшла коханого мертвим. Він теж помер від серцевого нападу. Після смерті коханого життя Ганни втратило сенс. Постаріла і самотня, не потрібна більше дітям королева-мати оселилася в Санлісі подалі від усіх. Франція знову стала для неї чужою країною. Ганна поступово втрачає інтерес до державних справ, не виїжджає на свої улюблені кінні прогулянки. У 1075 році нею було поставлено останній підпис під документами поруч із підписом Філіпа.

А потім... королева знову зникла. Де вона померла, невідомо. Серед місць, де це могло статися, називають Київ, Санліс, Реймс, Париж. Абатство Санліс було зруйновано, на його місці був побудований новий замок, чимось схожий на резиденцію Анни. Але і він частково зруйнований.

Сьогодні в Паризькій провінції Монжерон збереглися залишки так званого руського замку: кілька веж, оповиті плющем стіни, ворота, декілька старовинних будинків, де живуть емігранти з Росії, України, Молдови та інших пострадянських республік колишнього СНД. Тут є російська церква, де отець Никодим веде службу на слов'янських мовах. Уже після своєї смерті руська княжна зберігає це місце як куточок Русі у Франції.

Але й багато років по смерті Анна спромоглася допомогти своїй батьківщині – Україні. У 30-тих роках ХХ століття саме французька королева допомогла врятувати Софіївський собор у Києві від знищення. У цей час вже було зруйновано Михайлівський собор, радянська влада планувала знести і Софію, побудовану Ярославом Мудрим. Тут і втрутилася пам'ять про французьку королеву. Французи попросили радянську владу не руйнувати собор, зведений батьком королеви Анни. Боячись зіпсувати дипломатичні відносини з Францією, собор облишили на місці.

Оцените материал
(1 Голосовать)
Анна Михайлова

м. Кропивницький

Другие материалы в этой категории: « Моє село живе і дихає

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Наши авторы

Архив публикаций

« Апрель 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Надзвичайні події

  • Пограбувала грабіжницю
    Пограбувала грабіжницю

    Вирішила донька мене відвезти до лікаря. Обрали день, зібралися, спустилися в метро. Там метушня, товкучка. Тетяна трішки відстала, а я зайшла у вагон, пробившись крізь щільний потік пасажирів,

    Подробнее ...
  • Відтяв руки, щоб не подала заяву
    Відтяв руки, щоб не подала заяву

    Коли Марічка познайомила батьків зі своїм обранцем, їм відразу не сподобався цей хлопець. Рідні стали відмовляти доньку від шлюбу, але вона сказала, що це чоловік її мрії, і все-таки вийшла заміж за Руслана. У шлюбі молодята прожити сім років,

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не пердять!
    Не пердять!

    Прийшла до педіатра в дитячу поліклініку з донечкою. Чекаємо черги на прийом до лікаря. Навпроти сидить

    Подробнее ...
  • Бо свідки
    Бо свідки

    Ця подія трапилася в поліцейському відділенні. До начальника поліції зайшли в кабінет дивні люди і сказали, щоб він покаявся.

    Подробнее ...

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+