A+ A A-

Міжнародний чоловічий день

Жили по сусідству двоє кумів Микола Стрілець та Петро Горобець. Петро був не дуже балакучий, а от Микола навпаки весельчак та балагур. Надходило 8 березня. Микола заздалегідь поїхав у райцентр, купив квіти і парфуми своїй дружині і кумовій. Настало жіноче свято, і обидві куми зібралися й поїхали в райцентр у своїх справах. Микола випивон в одну кишеню, закусок - в іншу, квіти і парфуми в руки і до кума Петра, який саме збирався снідати. Той побачив квіти в руках у кума та до нього:

- Що це таке?

 

- Квіти, - каже Микола

- Навіщо?

- Бо сьогодні свято 8 березня, Міжнародний жіночій день, - пояснив Микола.

- Знайшов мені свято! - сміється Петро. - Та у цих жінок кожен день свято: то 8 березня, то день матері, то день дитини, то іменини. А коли ж воно в нас те свято буде, у чоловіків?

-А я ж думав, що ви, куме, привітаєте наших жіночок зі святом, вони ж зрадіють. Ви ж оратор! (це прізвисько до Петра давно пристало. На колгоспних зборах, як дадуть йому слово, то він буде говорити, поки не зупинять).

- Не буду я їх вітати, там у колгоспі є їх кому вітати. В будинку культури має відбутися святковий концерт, а я краще привітаю чоловіків, - каже Петро. - У жінок 8 березня, а у чоловіків буде 9 березня. Вийду і скажу: "Дорогі чоловіки, вітаю вас із великим святом 9 березня - міжнародним чоловічим днем! Бажаю вам міцного здоров'я, щастя, щоб у вас були молодиці, гарні, білолиці, а у них безподібні циці…"

Микола зі сміху аж за живота береться.

- Та хіба ж це, - каже, - по-сучасному? Ось так треба говорити: "Дороги чоловіки, ловеласи, донжуани, на всі руки мастаки, вітаю вас всіх із величезним святом - Днем тата, 9 березня, Міжнародним чоловічим днем! Бажаю вам щастя, здоров'я, многія літа і щоб у вас були гарні, здорові молодиці, як колгоспні лошиці, і щоб у них були безподібні хвиці-драці!"

- Та де ж ви, куме, таких слів нахапались? - здивовано мовив Петро.

- Із телевізора. Хочете ще якесь підкину? От скажіть мені, що таке по-сучасному пила?

- Яка: ручна чи бензопила?

- Та не має значення.

- Ну, пила - це знаряддя, щоб пиляти дрова, - відповів Петро.

- А от і не вгадали, куме! Пилка - це жінка, вона так запилить чоловіка за день, що вже ввечері який із нього робітник?

-А й правда, а я думаю: чого це я такий худий, а то вона мене так запиляла, все висить на мені, як на кілку, одні палітурки залишилися.

- Та не палітурки, а аура.

- Яка там ще аура? - здивувався Петро.

- А така, що якщо подивитися в спеціальний прилад, то наше тіло світиться голубим світлом, ми в ньому, наче в коконі. А як уже й аури нема - все, капець, ти мрець.

- Ви, куме, геть ошелешили мене своїми сучасними словами, - зітхнув Петро.

- А це ще не все! Знаєте, куме, як по-сучасному називається медицина - хапанина. Ану, біжи в лікарню зуба вирвати, то він у тебе золотий вийде, поки вирвуть. Медицина тепер пішла вгору - не хірурги, а аси. Вони тобі з мертвого живого, звісно, не зроблять, зате з живого мертвого - запросто. Вони тобі що треба і що не треба відріжуть і де треба і не треба пришиють. Тепер же органи всякі пересаджують, а по-сучасному - трансплантація. От Михайло Безверхий перебував в інституті Амосова, щось там у нього було з серцем, не знаю, що там йому робили, бо приїхав злий, як собака. Якось захотілося йому випити, побіг до сусідки і каже: "Дай!" А та не дає, він знову: "Дай!", а вона - ні. Він питає, чого, а вона, бо ще не вистоялася, то він як розгнівався, став гарчати, а потім, як загавкає, та як учепиться зубами…

- Куди? - зацікавлено запитав Петро.

- Та в ногу сусідці, щоб не сусід, був би їй гаплик. Та що це! Тепер же медицина зі старих баб дівок робить. Якось там розгладжують ті зморшки, і баба у 90 років - дівка, ще й чесна. Але це болісна процедура. Ой, щось наших жінок довго немає! - каже Микола, - мабуть, загулялися… В мене жінка видна, ще й депутатка райради, як поїде на ту сесію, а там тих депутатів, як горобців на смітнику, і все щось цвірінькають.

- Ні, моя, - каже Петро, - чесна, оце правда, ходила до сусідки, каже: "Піду, хоч за секс побалакаю". А я думаю: який секс? У нас наче в селі і чоловіка такого немає.

- Ой, я помру, - каже Микола, - секс - це по-сучасному - кохатися.

А тут якраз жінки в хату. Піднесли чоловіки їм квіти, парфуми, жінки були раді. А ввечері був святковий концерт. Парторг вітав жінок, голова колгоспу вручав подарунки, а діти - вербові котики, після всього був святковий стіл. Нема тепер нічого: ні колгоспів, ні свят, ні сіл, ні людей у них.

Павлина Покришка, Добровеличківський район

Последнее изменение Понедельник, 07 Март 2016 17:32
Оцените материал
(1 Голосовать)
Павлина Покришка

Добровеличківський район, Кіровоградська обл.

Я, Павлина Василівна Покришка, народилася 17 травня 1936 року в с. Новодобрянка Добровеличківського району Кіровоградської області в сільській багатодітній сім’ї. Дітей було 11, я сама найменша. Батьки мої – Василь Агафонович Перехрест і Феодосія Іванівна Перехрест - потомствені хлібороби. Добре пам’ятаю війну 1941-1945 рр. і голод 1947 року. На фронт пішло четверо братів, повернулися двоє, а двоє загинули. Я закінчила у 1955 році 10 класів Липнязької середньої школи, поступила вчитись, та не довелося закінчити навчання. Мама була тяжко хвора, і приїхала в село її доглядати, а потім поховала. У 1958 році вийшла заміж. Разом із чоловіком виховали двох доньок. Батько помер через 6 років після смерті мами. А я так і залишилася працювати в колгоспі. Була і в ланці, і свинаркою, і птахаркою, і секретарем сільської ради, і вчителькою 1-3 класів, бо не було вчительки. Останні роки працювала пасічником. З пасіки вийшла на пенсію. Маю 36 років трудового стажу.

Другие материалы в этой категории: « Не робіть людям зла! Вибач, тату! »

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Июль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Надзвичайні події

  • Матір продала немовля
    Матір продала немовля

    Ольга, народивши двох доньок, особливо їхньою долею не переймалася - дівчатками опікувалися бабуся і прабабуся. А вона, розлучившись із батьком донечок ще 4 роки тому, навіть не жила разом із ними.

    Подробнее ...
  • Діти згоріли живцем
    Діти згоріли живцем

    Інна побачила, що з погреба валує дим. Закричала: "Діти горять!" Збіглися сусіди. Потушили вогонь, дістали хлопчиків. Ті сильно обгоріли, але були при свідомості. Плакали.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...
  • А проросла... олива
    А проросла... олива

    У горщику з-під монстери, що давно загинула, а землю з якого я так і не спромігся викинути, з'явився паросток. Що за рослина,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+