A+ A A-

Не робіть людям зла!

Скоро буде Різдво Христове. Я зустрічаю його вже багато разів на своєму віку. А одне з них запам'яталося мені на все життя. У 1972 році, у листопаді, я вийшла заміж у друге село.

У чоловіка була заміжня сестра, яка жила окремо. А вдома з нами жив молодший брат чоловіка, який на той час вчився у Донецьку в училищі, а також батько чоловіка, пенсіонер, але він ще працював. Мати чоловіка померла півроку тому, ще до мого приходу.
Весілля відгуляли у моєму селі, бо в них ще була жалоба. Мені зразу не сподобалося у них жити, але приходилося звикати і все терпіти. У нас у багатодітній дяковій сім'ї ніколи не було сварок, а у чоловікової за всяку дрібницю - гризня.
І ось наступив Різдвяний Святвечір. Я приготувалася, як могла. Все було у мене вперше: випічка, вариво і все інше. Досвіду було не багато, бо я після 16 років навчалася в училищі і таких складних страв не знала. Треба було на вечерю зварити горох, потім його розім'яти і залити гарячою водою, потім через друшляк процідити. Одним словом, гороховий суп тільки без картоплі. А я його подала на стіл цілим. Ніхто до нас чужий не прийшов, але свекор такий галас зчинив, обзивав мене, як хотів. То вже не вечеря була, а гіркі сльози. Я думала: "Ну, як побожним людям не розуміти простої істини: я ж не на зло це зробила! А ти ображаєш зловмисно, добре знаючи, що нічого вже не зміниться…"
Після вечері вже я виправила свою страву, і вона була смачною і на другий день. А от образа залишилася на все життя. Свекор дуже знущався з свекрухи, бо часто згадував, що пізно зрозумів, тепер би жив по-іншому, але немає з ким.
У 1973 році ми почали будувати нову хату на місці старої, а самі жили в наметі. В цей період знущань наді мною не було меж. І пізньої осені, коли уже була сніжна слякота, ми перебралися в нову хату. Навесні чоловік поїхав у відрядження на цілий тиждень, а свекор надумав робити собі другий хід у кімнату, яку він собі виділив. Я готую сніданок і чую, як він рубає сокирою стіну для дверей. Я заплакала, бо чим я йому не вгодила: я ж усе білила, навела порядок, а він таке робить. І подумки прокляла його. Думаю: "Щоб так тобі голову розрубало!"
У 1978 році восени свекор віз одній жінці сіно. Коні сполошилися, і свекор полетів вниз головою. Коване колесо переїхало через його голову і розчавило навпіл. Не знаю, чи мої прокльони здійснилися, чи Бог його покарав, бо коли я ходила вагітною другою дитиною, вони з чоловіком так мене налякали, що дитина народилася інвалідом. Синочок ходив, ріс, але сам себе обслужити не міг, не говорив, нічого не розумів. У всьому цьому вони винуватили мене. Слава Богу, що дві донечки все розуміли!
Після смерті свекра я розлучилася з чоловіком і виїхала у Кіровоградську область. Чоловік залишився там, на родіні, як він постійно повторював. Він надіявся, що я повернуся, але цього не сталося. Він женився декілька разів, але такого ізверга ніхто не витримував.
А от мені часто снився свекор, навіть і тут, де я зараз живу. Тоді я написала чоловікові, що я прощаю їм всі знущання, а на могилі свекра щоб він засвітив свічку і записала в поминальник його ім'я. Він перестав мені снитися і мені стало легше. Так що я переконалася, що є потойбічний світ і своїм внукам я кажу:
- Будьте добрими з людьми, і вони теж будуть до вас добрі, навіть ті, що злі! Не брешіть, не крадіть, бо ви нашкодите тільки собі! Я згодна, що зараз жити важко чесним і справедливим, зате не страшно. Бог допоміг мені виростити дочок самій, видати заміж, а син помер у 25 років. Через 26 років чоловік приїхав, але як побачив, що на нього не звертають уваги ані дочки, ані внуки і знати його не бажають, то більше не приїздів. Добре, що мої внуки мають батьків, і це найдорожче.

Последнее изменение Пятница, 15 Январь 2016 20:43
Оцените материал
(1 Голосовать)
Ольга Василечко

Знам’янський район, Кіровоградська обл.

Уже три роки я і моя сім’я читаємо «Саквояж» наввипередки. Дуже подобається, що тут немає нудотних, однакових реклам, плачевних писанин про всякі теперішні негаразди. Як отримую газету, то й не знаю, з якої розповіді починати читати. На наступний рік обов’язково передплачу це видання.

Другие материалы в этой категории: « Останні вареники Міжнародний чоловічий день »

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Июль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Надзвичайні події

  • Матір продала немовля
    Матір продала немовля

    Ольга, народивши двох доньок, особливо їхньою долею не переймалася - дівчатками опікувалися бабуся і прабабуся. А вона, розлучившись із батьком донечок ще 4 роки тому, навіть не жила разом із ними.

    Подробнее ...
  • Діти згоріли живцем
    Діти згоріли живцем

    Інна побачила, що з погреба валує дим. Закричала: "Діти горять!" Збіглися сусіди. Потушили вогонь, дістали хлопчиків. Ті сильно обгоріли, але були при свідомості. Плакали.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...
  • А проросла... олива
    А проросла... олива

    У горщику з-під монстери, що давно загинула, а землю з якого я так і не спромігся викинути, з'явився паросток. Що за рослина,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+