A+ A A-

Слова до батька з того світу

У наш нелегкий час хочу звернутися до всіх батьків світу - батьків, які залишили, а інші забули своїх діток маленькими чи в більш зрілому віці. Дуже тяжко, і велике співчуття дітям, які залишилися сиротами при живих батьках. Життя непоправне, випадки різні, їх не перелічити, а все ж таки, може, хоч хтось замислиться.

Нехай мене будуть судити і обговорювати, але криком кричить зранена душа, серце не витримує страшної втрати мого племінника, єдиного сина моєї сестри, брата, товариша. Саша загинув торік у жовтні при виконанні військового обов'язку, захищаючи термінал Донецького аеропорту.

Так, мабуть, мало статися, і тільки Бог може відповісти: чому? А у мене особисто відповіді немає.

"Хто, якщо не я?!" - так виховала його мама. Кожну мить він із нами в думках і серцях. Мені не соромно, пишучи це звернення. Хочу захистити нашого сина, викласти біль, який він носив 22 роки - з народження до своєї смерті. Сказати його слова своїми устами - викласти біль, яку він носив в серці, не отримавши ні одного дня турботи і любові від батька, але не мав совісті і сили промовити йому це. Приголомшливі слова з того світу, нехай почує той, кому вони адресовані:

Тату, де ти був коли я ріс?

Чом не водив мене за руку в ліс?

Чом не катав мене ти на плечах?

І не втирав сльозинки на моїх очах?

Так, я не пам'ятаю пелюшки,

Коли робив свої перші шажки.

Лиш мама поряд і бабуся.

Тебе згадати я беруся - тебе нема.

Я в дитсадок йшов і школу.

Коли я біг на перший свій урок,

Тебе не було поруч, тату, не було!

Навкруг розмовами повнилося село.

Всі говорили: "Сашо, тато де?

І чом з тобою поруч ніколи не іде?"

А ти, тату, чужих дітей ростив,

Цукерки й подарунки їм дарив.

Ти їх любив, а тільки не мене.

І Бог з тобою, а кара ж не мине.

Тепер загинув я, мене уже нема.

Без мене прийдуть літо і зима,

Без мене розквітнуть квіти у саду,

І більше, тату, по землі я не піду.

Тату, я загинув на війні.

Мама залишилась одна - думки сумні.

Я їй кажу: "Не плач, я вже на небі, в Бога,

Тяжкою видалась моя дорога.

Я жити так хотів, тебе поберегти,

Але зламали вік злії кати…

Я так тебе кохаю в небесах,

І завжди буду кожної миті на очах.

Повір, я всюди поруч, навкруги,

Я збережу тебе - ми разом назавжди!"

Так, тату, моя смерть збагатила тебе,

Купуєш ти машину "Шевроле".

Чужим дітям гостинці і квартиру,

А тітці Анні шубу і перину.

Радійте ви, міняйте телефон

І хай ніщо не рушить ваший сон!

А я дивлюсь на тебе із небес,

Якби я на один лиш день воскрес,

Хотів би в твої очі подивитись.

За що ти з нами так?

Я можу лиш молитись

За ті роки, що з мамою я жив,

І в тебе, рідного, нічого не просив.

Маленька хата і старенький тин,

Я завжди на подвір'ї був один.

Не встиг своїх дітей я народити

І на руках мені їх не носити.

Не святкувати іменини і хрестини,

Не зможу також бігать до дівчини.

Невістку мамі вже не зустрічати,

Лиш сльози на очах і туга в хаті.

Не посміхнуся більше донечці своїй.

А ти, тату, радій і не хворій!

Ніхто не зна життя, як поверне.

Не завжди будеш пити "каберне".

Тобі бажаю дуже довго жить,

Коли за сином серце не болить.

За гіркі сльози мами не прощу.

Подумай, тату, добре - я молю.

Ви подивіться в очі до людей

І не будуйте щастя на крові дітей!..

Світлана Сувора, Петрівський район

P.S. Вічна пам'ять тобі, сину!

Героям слава!

Герої не вмирають!

Последнее изменение Четверг, 21 Май 2015 17:29
Оцените материал
(7 голосов)
Світлана Сувора

Кіровоградська обл.

Другие материалы в этой категории: « Батьківський кітель Солдатська лопатка »

3 комментарии

  • FontsDownloadFree

    Если в семье практически никто не берет в руки книгу, то все слова, все наставления о пользе чтения останутся пустым звуком.

    написал FontsDownloadFree 22.08.2015 04:47 Комментировать
  • BiobioPal

    Слово только дайте нам сказать, одно слово! Мы такое объявим вам, чего еще никогда не слышали, такое важное, что не можно сказать, какое важное!

    написал BiobioPal 15.07.2015 11:07 Комментировать
  • Валентинка

    Такої ницості годі й шукати.

    написал Валентинка 21.05.2015 17:36 Комментировать

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Июль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Надзвичайні події

  • Діти згоріли живцем
    Діти згоріли живцем

    Інна побачила, що з погреба валує дим. Закричала: "Діти горять!" Збіглися сусіди. Потушили вогонь, дістали хлопчиків. Ті сильно обгоріли, але були при свідомості. Плакали.

    Подробнее ...
  • За публікацію - до суду
    За публікацію - до суду

    Юрій з Яною (імена змінено) не мешкають разом. І, можливо б, між подружжям і не виникало конфліктів, якби не спільна донечка. А так щоразу, як Юрій відвідує доньку, у нього обов'язково виникає

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...
  • А проросла... олива
    А проросла... олива

    У горщику з-під монстери, що давно загинула, а землю з якого я так і не спромігся викинути, з'явився паросток. Що за рослина,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+