A+ A A-

Батьківський кітель

Тетяна дивилася на обличчя батька. Воно було, як завжди, спокійним, вольовим і дуже красивим. Хіба що трохи блідіше, трохи різкіші складки біля губ і на переніссі. І очі заплющені. Тільки тепер Тетяна усвідомила, яка прекрасна синя і сильна, принадна і в той же момент лякаюча глибина страждала в цих очах.

Коли дівчина викидала батьківську річ, якою той дорожив, не хотіла чути і не почула дзвону медалей. Не хотіла відчувати і не відчула тяжкості орденів. На його запитання: "Де мій кітель?" - відповіла легко і

просто:

- Викинула. Кому він потрібен?

Батьки ворогували через Тетянину матір, її, швидше за все, безпідставні закиди щодо Афгану (нібито, там у нього могли бути жінки), докори на адресу його сліпучої краси чоловіка-Аполлона, через материнське роздратування з приводу випивки і без будь-якого приводу. Вірніше, ворогувала мати, а батько тихо і, на перший погляд, спокійно зносив її істерики. А Таня чомусь відразу прийняла бік матері. Може, тому що росла кілька років без чоловіка в хаті, може, через те, що повірила матері, ніби він "алкоголік", і її душив непомірний сором - вона не може бути донькою алкоголіка! Боялася, а може, лінувалась зрозуміти: Афганістан, втрата друзів, кров, смерть, бомбардування, страх, нічні кошмари, які не відпускали його ніколи, до останніх днів життя - все це дуже пригнічувало сильного, вольового чоловіка, що пройшов через горнило вогню і тому вмів цінувати і берегти сім'ю...

Навіщо Тетяна викинула кітель? В помсту за матір? За себе? За що? Питання батька її навіть порадували, але вона гнала від себе думку, що сама озлоблено-радісно хотіла скандалу і перемоги над дорослою людиною, хотіла переваги над батьком бодай і у такий спосіб. Вона боялася думки про свою провину, саме ця думка робила її жорстокішою і заливала її фарбою гніву. Вона дорікнула йому грошима - невеликою зарплатою і низькою посадою, а він, як завжди, промовчав, тільки згорбився і пішов у свою кімнату.

Таня продовжувала кричати йому вслід, стоячи вже біля зачинених перед нею дверей: хіба не сам президент сказав, що ми повинні позбутися від старих символів, хіба не президентську ідею вона втілила в цьому акті викидання?!

Вночі батька забрала "швидка", як з'ясувалося, назавжди.

Тепер, залишившись удвох з матір'ю, дівчина зрозуміла, що саме батько був найпотрібнішим в її житті. Весь простір дитячих спогадів був заповнений саме його постаттю. Підкинув, поцілував, посадив на плечі, повів у парк, у ліс, на риболовлю, навчив розпалювати багаття, скакати на коні, кружляв у її першому прекрасному вальсі, відірвавши від паркету...

Коли батько йшов, вона не розуміла, що на війну. Про це не говорилося вдома. Пізніше з телепередач, розмов з однолітками і дорослими вона зрозуміла, що з її батьком відбувається щось неординарне, може бути, навіть небезпечне; подумалося, може, батько служить в Афганістані? Гнала від себе ці страшні дорослі думки і лише одного разу чітко і ясно побачила його уві сні серед свисту куль і осколків снарядів. І стала чекати. А коли він повернувся, відвернулася, майже так само швидко, як мати.

Зараз мама стояла, витираючи сльози, що лилися нестримно, ковтала невиплакані. Дочка, прощаючись мовчки, пристрасно вбирала у себе його дорогі риси. Вона зрозуміла тепер, що не тільки для неї, але і для її недолугої матері цей чоловік був головним на всьому білому світі. Вона жахнулася думки, що в шафі немає більше кітеля з бойовими нагородами. Таня б уткнулася в нього розпухлим від сліз обличчям, вдихнула рідний терпкий чоловічий запах сигарет, закурених ще на війні, і завила б, заламуючи руки:

- Татку, на кого ти мене покинув?!

Ольга Іванова, м. Сімферополь

Последнее изменение Пятница, 03 Апрель 2015 17:26
Оцените материал
(4 голосов)
Ольга Иванова

г. Симферополь, АР Крым

лауреат Всероссийской литературной премии Н.С. Гумилёва, Премии АР Крым, заслуженный деятель искусств Крыма.

Другие материалы в этой категории: « Зв'язок поколінь Слова до батька з того світу »

3 комментарии

  • Дарина

    Она потому и выбросила китель, что та война была неправильной и несправедливой и для нее лично ничего не значила. Думаю, что с детьми тех россиян, которые сейчас воюют на Донбассе, будет то же самое - они не будут ценить награды своих отцов, так как те не защищали свою землю, а вломились на чужую.

    написал Дарина 09.04.2015 17:13 Комментировать
  • Елена

    Да при чем тут участие в АТО? рассказ ведь не о кителе, а о том, как дочь выбросила вещь, которой отец дорожил. Это мог быть китель, фотография, трубка, книга - что угодно, лишь бы было наполнено смыслом. К тому же, уверяю вас, Иванова меньше всего думает о наших участниках АТО - она прекрасно вписалась в новые крымские реалии и вполне счастлива, фотографируясь с путиным.

    написал Елена 09.04.2015 10:16 Комментировать
  • Юлька

    Не хочеться, щоб і з нашими нинішніми учасниками АТО з роками сталося щось подібне.

    написал Юлька 06.04.2015 13:52 Комментировать

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Июль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Надзвичайні події

  • Діти згоріли живцем
    Діти згоріли живцем

    Інна побачила, що з погреба валує дим. Закричала: "Діти горять!" Збіглися сусіди. Потушили вогонь, дістали хлопчиків. Ті сильно обгоріли, але були при свідомості. Плакали.

    Подробнее ...
  • За публікацію - до суду
    За публікацію - до суду

    Юрій з Яною (імена змінено) не мешкають разом. І, можливо б, між подружжям і не виникало конфліктів, якби не спільна донечка. А так щоразу, як Юрій відвідує доньку, у нього обов'язково виникає

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...
  • А проросла... олива
    А проросла... олива

    У горщику з-під монстери, що давно загинула, а землю з якого я так і не спромігся викинути, з'явився паросток. Що за рослина,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+