A+ A A-

Зв'язок поколінь

Пригадую своє босоноге дитинство. Воно у мене було набагато щасливіше за інших однолітків, оскільки мій тато-фронтовик повернувся додому, і ми жили повною сім'єю. Але, як і всі діти війни, не мали вдосталь іграшок і смаколиків. Та хоч наше дитинство й було злиденним, усе одно воно було радісним.

З іграшок мені запам'яталася одна гутаперчева лялька Маня, яку мені подарували мої двоюрідні тітоньки Муся й Алла, які навчалися у медінституті у Львові. Вони приїздили на канікули влітку і привозили мені подарунки,

оскільки в родині з малечі я була одна (їхня мама, сестра моєї бабусі, овдовіла ще до війни, а мій дідусь Павло був хрещеним батьком її дочок).

Бувало, зимовими вечорами, повертаючись із роботи (вона працювала медсестрою у дитбудинку), заходила до нас, а ще навідувалися дві бабусині сестри Шура і Марія, вели розмови про життя і тішилися мною, бо в них іще онуків не було (моя бабуся серед них була найстаршою).

Бабуся моя любила пригощати всіх тим, що було. Особливо смакували нам її плачинди з гарбузом. Мене і мого брата Андрійка частували нехитрими ласощами того часу - бубликами чи цукерками-подушечками. Яка ж то була смакота!

Тато з "получки" (так тоді називали зарплату) приносив кульок "подушечок". Це були карамельки, начинені повидлом. Клав він той кульок за картину, щоб ми не дістали. Я вже розуміла, що багато солодкого їсти не можна, а братик, щойно почав говорити, то просив: "Дай кеті! Там, за картиною сидять…"

Дитинство, що й казати, у післявоєнні роки було злиденним. Але якими ж ми були винахідливими в дитячих іграх! Будували хатки, які прикрашали черепочками, склянками, бляшанками, з квіту лопухів робили стільчики, диванчики, ліжечка.

Доглядаючи правнучка Ромчика дивуюся: скільки у нього іграшок і вдома, і в мене! Мабуть, вистачило б на цілий дитсадок. Батьки, діди, баби, купують, куми дарують, дещо в спадок від моїх онуків перейшло.

Мої знайомі співчувають, що я по 10-12 годин няньчуся з правнуком, а мені їх жаль, що вони не знають такої втіхи, як я. Я можу годинами розповідать про цю малечу, бо мені з ним цікаво. То годую його, то граюся з ним. Танцювати дуже любить, при цьому танцює по-різному під різну мелодію. Я йому наспівую різні пісеньки, які успадкувала від своєї мами і бабусі, а згодом ще й від свекрухи. Ось так продовжується зв'язок поколінь.

Мені спало на думку прослідкувати, звідки цей зв'язок починається. Ось я, наприклад, успадкувала від бабусі любов до печива й кондитерських виробів. Вона любила готувати різне тісто, і я люблю радувати дітей й онуків різними печенюшками. Від мами успадкувала нетерпимість до бруду і витримку. Це дало змогу мені, які і вона, стати вчителем.

То звідки ж у Ромчика така любов до танцю?! Це ж гени мого тата, його прадіда, виринають! Батько мій був неперевершеним танцюристом-аматором. В компаніях він міг усіх перетанцювати.

Коли внучка Іра прийшла з зятем забирати Рому, ми їм влаштували концерт, від чого вони були у захваті. А онучка й каже: "Бабусю, ти що, Ромку в космонавти готуєш? Тренуєш вестибулярний апарат, адже він крутиться і не падає!" а я у відповідь: "Це просто зв'язок поколінь".

Наталія Рожкова,  м. Бобринець

Последнее изменение Среда, 04 Февраль 2015 18:40
Оцените материал
(1 Голосовать)
Наталія Рожкова

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

(1942-2016)

Другие материалы в этой категории: « Сім десятиліть разом Батьківський кітель »

1 Комментарий

  • Рожкова Наталія

    Я вже передплату зробила собі на цілий рік і підготувала підписку одній одинокій жінці, що не може ходити, Ользі Соболевській. Я також пропагую нашу газету.

    написал Рожкова Наталія 27.02.2016 13:24 Комментировать

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Июль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Надзвичайні події

  • Матір продала немовля
    Матір продала немовля

    Ольга, народивши двох доньок, особливо їхньою долею не переймалася - дівчатками опікувалися бабуся і прабабуся. А вона, розлучившись із батьком донечок ще 4 роки тому, навіть не жила разом із ними.

    Подробнее ...
  • Діти згоріли живцем
    Діти згоріли живцем

    Інна побачила, що з погреба валує дим. Закричала: "Діти горять!" Збіглися сусіди. Потушили вогонь, дістали хлопчиків. Ті сильно обгоріли, але були при свідомості. Плакали.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...
  • А проросла... олива
    А проросла... олива

    У горщику з-під монстери, що давно загинула, а землю з якого я так і не спромігся викинути, з'явився паросток. Що за рослина,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+