A+ A A-

Зв'язок поколінь

Пригадую своє босоноге дитинство. Воно у мене було набагато щасливіше за інших однолітків, оскільки мій тато-фронтовик повернувся додому, і ми жили повною сім'єю. Але, як і всі діти війни, не мали вдосталь іграшок і смаколиків. Та хоч наше дитинство й було злиденним, усе одно воно було радісним.

З іграшок мені запам'яталася одна гутаперчева лялька Маня, яку мені подарували мої двоюрідні тітоньки Муся й Алла, які навчалися у медінституті у Львові. Вони приїздили на канікули влітку і привозили мені подарунки,

оскільки в родині з малечі я була одна (їхня мама, сестра моєї бабусі, овдовіла ще до війни, а мій дідусь Павло був хрещеним батьком її дочок).

Бувало, зимовими вечорами, повертаючись із роботи (вона працювала медсестрою у дитбудинку), заходила до нас, а ще навідувалися дві бабусині сестри Шура і Марія, вели розмови про життя і тішилися мною, бо в них іще онуків не було (моя бабуся серед них була найстаршою).

Бабуся моя любила пригощати всіх тим, що було. Особливо смакували нам її плачинди з гарбузом. Мене і мого брата Андрійка частували нехитрими ласощами того часу - бубликами чи цукерками-подушечками. Яка ж то була смакота!

Тато з "получки" (так тоді називали зарплату) приносив кульок "подушечок". Це були карамельки, начинені повидлом. Клав він той кульок за картину, щоб ми не дістали. Я вже розуміла, що багато солодкого їсти не можна, а братик, щойно почав говорити, то просив: "Дай кеті! Там, за картиною сидять…"

Дитинство, що й казати, у післявоєнні роки було злиденним. Але якими ж ми були винахідливими в дитячих іграх! Будували хатки, які прикрашали черепочками, склянками, бляшанками, з квіту лопухів робили стільчики, диванчики, ліжечка.

Доглядаючи правнучка Ромчика дивуюся: скільки у нього іграшок і вдома, і в мене! Мабуть, вистачило б на цілий дитсадок. Батьки, діди, баби, купують, куми дарують, дещо в спадок від моїх онуків перейшло.

Мої знайомі співчувають, що я по 10-12 годин няньчуся з правнуком, а мені їх жаль, що вони не знають такої втіхи, як я. Я можу годинами розповідать про цю малечу, бо мені з ним цікаво. То годую його, то граюся з ним. Танцювати дуже любить, при цьому танцює по-різному під різну мелодію. Я йому наспівую різні пісеньки, які успадкувала від своєї мами і бабусі, а згодом ще й від свекрухи. Ось так продовжується зв'язок поколінь.

Мені спало на думку прослідкувати, звідки цей зв'язок починається. Ось я, наприклад, успадкувала від бабусі любов до печива й кондитерських виробів. Вона любила готувати різне тісто, і я люблю радувати дітей й онуків різними печенюшками. Від мами успадкувала нетерпимість до бруду і витримку. Це дало змогу мені, які і вона, стати вчителем.

То звідки ж у Ромчика така любов до танцю?! Це ж гени мого тата, його прадіда, виринають! Батько мій був неперевершеним танцюристом-аматором. В компаніях він міг усіх перетанцювати.

Коли внучка Іра прийшла з зятем забирати Рому, ми їм влаштували концерт, від чого вони були у захваті. А онучка й каже: "Бабусю, ти що, Ромку в космонавти готуєш? Тренуєш вестибулярний апарат, адже він крутиться і не падає!" а я у відповідь: "Це просто зв'язок поколінь".

Наталія Рожкова,  м. Бобринець

Последнее изменение Среда, 04 Февраль 2015 18:40
Оцените материал
(1 Голосовать)
Наталія Рожкова

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

(1942-2016)

Другие материалы в этой категории: « Сім десятиліть разом Батьківський кітель »

1 Комментарий

  • Рожкова Наталія

    Я вже передплату зробила собі на цілий рік і підготувала підписку одній одинокій жінці, що не може ходити, Ользі Соболевській. Я також пропагую нашу газету.

    написал Рожкова Наталія 27.02.2016 13:24 Комментировать

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Апрель 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Надзвичайні події

  • Відтяв руки, щоб не подала заяву
    Відтяв руки, щоб не подала заяву

    Коли Марічка познайомила батьків зі своїм обранцем, їм відразу не сподобався цей хлопець. Рідні стали відмовляти доньку від шлюбу, але вона сказала, що це чоловік її мрії, і все-таки вийшла заміж за Руслана. У шлюбі молодята прожити сім років,

    Подробнее ...
  • Батько викрав власну доньку
    Батько викрав власну доньку

    Віка і Мирон познайомилися, коли він приїхав у їхнє село відвідати батьків. У Росії в чоловіка була дружина і двоє дітей, але він розлучився. Стали зустрічатися і невдовзі побралися. Чоловік чомусь узяв прізвище дружини.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не пердять!
    Не пердять!

    Прийшла до педіатра в дитячу поліклініку з донечкою. Чекаємо черги на прийом до лікаря. Навпроти сидить

    Подробнее ...
  • Бо свідки
    Бо свідки

    Ця подія трапилася в поліцейському відділенні. До начальника поліції зайшли в кабінет дивні люди і сказали, щоб він покаявся.

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+