A+ A A-

Радянські (59)

На чорне кажи біле

Коли я навчався у школі, нам увесь час говорили, щоб ми були чесними, справедливими, що правда завжди перемагає. Ніде правди діти, мої рідні батьки теж навчали нас цього. І я настільки в це повірив, що коли вчителька завищувала комусь оцінку за відповідь, я вставав і вигукував, що це неправильно, мовляв, Сашко краще відповів, а ви йому поставили трійку. За це мене вчителі недолюблювали і занижували оцінку моїх знань. Нині я вже розумію, що не мав рації.

Після закінчення семирічки (на той час сьомий клас був випускний) я вирішив поступити в технікум. Іспити здав, але не пройшов за конкурсом. Мене в технікумі залишили, як кандидата на випадок вибуття когось зі студентів, стипендії я не отримував. Тих грошей, що давав батько, не вистачало.

Через два місяці мого навчання я повернувся до рідної домівки. Пішов до правління колгоспу ім. Сталіна, зайшов у бухгалтерію і спитав, чи не візьмуть вони мене на роботу. Головний бухгалтер поцікавився,

Подробнее ...

Написала заяву, а жаль…

Чомусь у моєму житті добро і зло йдуть завжди поруч одне з одним, і дійшовши до крайньої точки, починають між собою боротьбу. Хто переможе, невідомо, але мені завжди хочеться, щоб було добро, тому й пишу завжди тільки про добро.

Отже, закінчився 1975-76 навчальний рік. Я повернулася до сім'ї, взялася на облік в сільській раді. Зібрала всі довідки,

Подробнее ...

Подяка від КДБ

Нещодавно лектор з фізики розповів таку бувалицю.

Це було в середині 80-их (Чорнобиль тільки-но вибухнув). Їх (мається на увазі фізиків) якось зібрали на плавучу конференцію по нижній Волзі. На їхній теплохід хотіли потрапити іноземці, причому так хотіли, що заплатили не лише за себе, але і за наших діячів науки. І весь час крутилися поміж вчених мужів хто з блокнотиком,

Подробнее ...

Слава КПРС!

Сталося це ще за радянських часів 7 листопада. Вдень ми сходили на демонстрацію, а ввечері відзначили енну річницю революції. Юрко до кінця застілля трохи "втомився" і приліг відпочити. І ось близько першої ночі він прокинувся і вирішив продовжити свято: взяв газету "Правда" і, крокуючи по коридору, став виголошувати заклики ЦК КПРС. Пам'ятаєте, типу: "Слава радянській науці!" і все таке інше. Після кожного чергового призову Юрко громогласно додавав: "Ура, товариші!"

Декому він, мабуть, перешкодив відпочивати, дівчатам, в основному, і хтось із них поскаржився комендатці. На її вимогу вгамуватися Юрко не відреагував, і вона подзвонила в міліцію, мовляв, п'яний студент ходить по коридору і тиші не дотримується.

Дівчата - істоти непостійні. То Юрко їм спати заважав, а тепер стало його шкода, адже можуть відрахувати з вузу. Одна з них прибігла до нас у кімнату і стала просити що-небудь зробити, поки міліція не приїхала. Робити нічого

Подробнее ...

Дожилися!..

Патякають, що відбувалося це у нас, в Олександрії. Може, бувальщина, а, може, й побрехенька, але цікава, як на мене.

Коли розпався Радянський Союз, продуктів споживання (я маю на увазі їжу), навіть мила і прального порошку, в магазинах не стало, як корова язиком злизала. Хто де міг, там і діставав усе це. Я сама їздила до Києва по миючі засоби і то діставала там по великому блату.

От у ті часи приїхав дідок до міста, гадаючи, що місто - це все ж не їхнє село Западня (село і справді так називалося, було воно в Світловодському районі). Зайшов він у гастроном "Новосел" та й просить у продавщиці 1 кг цукру, а вона каже, що немає, на що дідусь сказав:

Подробнее ...

Сталін у апарата!

Моєму діду у свій час довелося працювати з одним відомим академіком. Був у того в кабінеті червоний телефонний апарат, який чомусь весь час зберігався у сейфі. Одного разу колеги не витримали і поцікавилися в шефа, що за апарат і чому він ніколи ним не користується у їхній присутності. Той звів брови на переніссі і пошепки пояснив, що це прямий зв'язок із товаришем Сталіним. Мовляв, коли він піднімає слухавку, то чує голос Іосіфа Віссаріоновича:

Подробнее ...

Засудили ні за що

Ми живемо неподалік від тюрми в с.Завтурове. Я - теж зечка. У 1965 році зима була більш дощовою, ніж сніговою. На той час ми жили в с.Любовичка. Я, чоловік і дві донечки: одній 4 роки, а другій - трохи більше року. Село тоді було велике, за селом було три ферми, у двох містилися корови, телятка, а в третій - свині. Корм для корів возили з Завтурова, бо там були силосні ями.

Одного дня трактор тягнув віз із силосом, а він зламалався. Тракторист покинув його на дорозі посеред села, а трактор погнав на тракторну бригаду. В нас для нашої корівки корму було вдосталь, ми на ферму не надіялися, а в кого корму було обмаль, схопилися за мішки і до воза: навіщо добру пропадати?!

На другий день у контору радгоспу "Інгульський" прийшла анонімка, що розібрали з воза силос. Мій чоловік на той час вчився в технікумі механізації в Новім Бузі, я була з дітьми вдома. В обід не встигла я зайти у хату (давала їсти корівчині), як у двір зайшли "гості"

Подробнее ...

Народна прикмета

Ще за радянських часів, у минулому столітті зібралися в одному селі мужики, запалили "Приму" і затіяли розмову про політику. Серед гурту був веселий дідуган вісімдесяти двох років, ветеран двох воєн (фінської і Вітчизняної). Наслухавшись сперечальників, дідусь спокійно говорить: "Даремно ви тут зуби стираєте. Єльцин буде наступним президентом. Про це всі прикмети говорять!" Селяни принишкнули і з цікавістю запитують:

Подробнее ...

Дві пісні - два костюми

Це було ще при Радянському Союзі. Дирекція радгоспу "Глобівський" готувалася відзначити 50-річчя заснування господарства. В числі заходів було оголошено конкурс на кращу пісню про наше господарство. Я взяв участь у ньому. Крім мене було ще троє учасників. Ось текст моєї пісні:

ГЛОБІВСЬКА ЛІРИЧНА

Цвітуть сади розкішнії,

Шумлять поля пшеничнії,

Красується земля.

Мов дівчина заручена,

Це наша Краснокутчина,

Це Глобівка моя.

На Мерлі хвиля котиться,

Трава в лугах шепочеться,

Подробнее ...

Допоміг "Деркач"

Це було ще за Радянського Союзу. Фронтовикам тоді видавали талони на одержання кам'яного вугілля для опалення житла. Вугілля мали привезти складським самоскидом. Проходить багато часу, а вугілля мені чомусь затримують, хоч я й телефоном частенько про себе нагадую. Уже серпень на дворі, а вугілля катма.

Не витримав, навідався на склад. Там мені сказали, що в першу чергу забезпечують інвалідів. А я ж хто? Інвалід III групи. Мені відомо, що вугілля привезли чоловіку, який ухилився від мобілізації, придумавши собі штучну хворобу, а для мене, значить, немає вугілля?! Підняв я шум, хоча бачу, що на подвір'ї складу вугілля немає, а двір чисто підметений. Кажу їм:

- Напишу про вас у газету в "Деркача"! - тоді в районній газеті був

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Наши авторы

Архив публикаций

« Июнь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Надзвичайні події

  • За публікацію - до суду
    За публікацію - до суду

    Юрій з Яною (імена змінено) не мешкають разом. І, можливо б, між подружжям і не виникало конфліктів, якби не спільна донечка. А так щоразу, як Юрій відвідує доньку, у нього обов'язково виникає

    Подробнее ...
  • Пограбувала грабіжницю
    Пограбувала грабіжницю

    Вирішила донька мене відвезти до лікаря. Обрали день, зібралися, спустилися в метро. Там метушня, товкучка. Тетяна трішки відстала, а я зайшла у вагон, пробившись крізь щільний потік пасажирів,

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+