A+ A A-

Скупий платить двічі

Прочитала в "Саквояжі" історію про взувачку, і мені згадалися мої молоді роки.

Автору історії хотілося, щоб її взувачка якнайдовше їй служила, а в мене було навпаки. Я дуже хотіла, щоб моя взувачка порвалася в перший же день, коли я її взула, тому що взуття було куплене не для того, щоб я його носила з любов'ю, а для того, аби було. А історія була такою.

 

У свої неповні 16 років я вже тяжко працювала, всі зароблені гроші віддавала матері в касу, а з каси вже ніколи не могла випросити нічого, навіть на необхідне. Наближалася зима, чоботи в мене були старі, ще й порваті, їх я носила ще у школу. Прошу маму купити мені нові (а я вже могла просити, бо два роки як заробляла). Вона ж мені відмовляла, поки хрещена не заступилася за мене, тільки тоді погодилася.

У магазинах взуття тоді не було, треба було їхати у Київ на базар, який називався "товкучка". Там було все. Їдемо на базар (з нами поїхала і мати моєї подруги, щоб придбати чоботи для неї). Зауважу, що раніше всі - і дівчата, і хлопці - носили хромові чоботи.

На базарі чобіт повно, яких тільки душа забажає: і на каблучках, і з прямою підошвою, на будь-яку ціну. У мене очі "розбігаються". Прошу матір купити ті, що мені більше всього сподобалися, але вона каже, що це дорого. Приміряю інші, гарні, аж виблискують, - знову дорогі. Мені вже набридло міряти, а вона заспокоює мене, що купимо, але тільки дешеві. І нарешті купила мені, навіть не змірявши. Чоботи найдешевші, якісь чоловічі, облізлі, рябі, ну, як для старого чоловіка, а не для 16-річної дівчині.

Подрузі матір теж узяла дешеві чоботи - не кращі, ніж мої, і теж чоловічі. Поїхали додому, і ті чоботи простояли аж до весни, поки на дворі не став розтавати сніг. Тоді ми з подругою вирішили "обновити" їх.

У нас у селі була школа механізації, куди на навчання з'їжджалися хлопці з усієї України, а головне, серед них було багато гармоністів із гармошками. Ті хлопці у неділю виходили прямо на асфальтну дорогу і робили дівчатам свято - танці цілий день. Коли гарна погода, вся молодь виходила на асфальт і танцювала не шкодуючи не ніг, ні взуття. Ось ми з подругою теж "вписались" у це свято.

То як потанцювали цілий день на асфальті, вже ввечері йшли додому втомлені, але щасливі. Раптом я почала помічати, що чогось у мене ноги мокрі і мерзнуть, подруга це теж помітила. А коли я прийшла додому і поглянула на підошву (вона була шкіряна), то в ній зробилися дві великі дірки, бо шкіра була погана.

Я мовчки поставила чоботи і знову почала носити старі, аж доки мати не побачила, що сталося. Вона мене не сварила, зрозуміла, що була не права і сказала: "Треба було купляти дорогі чоботи, ті, які ти хотіла, може, б тоді ти берегла їх і жаліла, а так скупий двічі платить".

 

Последнее изменение Вторник, 23 Февраль 2016 21:05
Оцените материал
(3 голосов)
Надія Григорівна

Київська область

Друкується у газеті "Саквояж" з 2010 року. Неодноразово ставала переможцем конкурсу на кращу читацьку історію номера.

 

Другие материалы в этой категории: « Испарившийся петух Перипетії через літр молока »

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Наши авторы

Архив публикаций

« Февраль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28        

Надзвичайні події

  • Відтяв руки, щоб не подала заяву
    Відтяв руки, щоб не подала заяву

    Коли Марічка познайомила батьків зі своїм обранцем, їм відразу не сподобався цей хлопець. Рідні стали відмовляти доньку від шлюбу, але вона сказала, що це чоловік її мрії, і все-таки вийшла заміж за Руслана. У шлюбі молодята прожити сім років,

    Подробнее ...
  • Батько викрав власну доньку
    Батько викрав власну доньку

    Віка і Мирон познайомилися, коли він приїхав у їхнє село відвідати батьків. У Росії в чоловіка була дружина і двоє дітей, але він розлучився. Стали зустрічатися і невдовзі побралися. Чоловік чомусь узяв прізвище дружини.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+