A+ A A-

Мандариновий штурм

У ті радянські часи цитрусові були на вагу золота. У нашій країні ними балували не часто, особливо жителів сіл.


Того дня водія О. М. Рибалка занарядили привезти продукти у сільський магазин. Вже закінчували розвантажувати продукти, як біля магазину почали збиратись люди, щоб дізнатися, що за дефіцит цього разу привезли. Звернулися і до Олександра Миколайовича.
- А ви що, не бачите, що привезли мандарини?! - відказав, навіть не посміхнувшись, водій і показав на шкірку мандарина, яка валялась біля магазину.
Сельчани почали штурм магазину, бо всім хотілося придбати для себе, а особливо для дітей, хоча б кілограмчик мандаринів, але люди не знайшли на прилавках магазину цитрусових.
- Де мандарини? - почали допитуватися у продавців.
- Які мандарини? - відбивалися ті.
- Так нам сказав Рибалка, що ви привезли цитрусові, - напирали люди.
- Та то він вас розіграв, - говорили продавці. - Ви що його не знаєте?
Заспокоїлися покупці, тільки коли їм показали увесь товар, що привезли. Тоді попало гумористу на горіхи, а він тільки радувався, що розіграв людей.

Последнее изменение Пятница, 24 Июнь 2016 21:14
Оцените материал
(1 Голосовать)
Василь Прохорович

смт Куйбишеве, Запорізька обл.

Я, Василь Васильович Прохорович, народився 28 квітня 1953 році в селі Гусарка Куйбишевського району, Запорізької області. У 1970 році закінчив середню школу, працював у місцевій школі і лаборантом, і секретарем. Дописував, робив фото для районної газети (тоді вона мала назву «Прапор комунізму»). Далі мене включили в штат цієї газети, на сторінках якої я опублікував понад 200 фотографій. З лютого 1975 року і понині я працюю в редакції газети. За цей час вона змінила назву на «Рідний край», працював літпрацівником, готував матеріали про молодь і фотографував. Зараз завідую відділом сільського господарства, пишу про людей села, роблю фотографії для своїх матеріалів. 1 лютого 2015 року виповнилося 40 років, як я працюю в редакції. У 2003 році до свого 60–річчя видав свою книгу «Криниця баби Василини», в якій зібрав найкращі свої матеріали за 40 років праці в редакції. Був одружений (11 років тому померла дружина Неля), сам виховав сина, який пішов по моїх стопах і навчається на факультеті журналістики.

Друкується в газеті "Саквояж" з 2013 року.

 

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Наши авторы

Архив публикаций

« Декабрь 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Надзвичайні події

  • Хто украв пам'ятник?
    Хто украв пам'ятник?

    Коли колишні учні Тетяни Іванівни помітили, що пам'ятник на її могилі ось-ось розколеться, скинулися грішми і замовили новий. Зібрали понад 10 тисяч гривень. З одного боку вибили

    Подробнее ...
  • Спалив через телефон
    Спалив через телефон

    Того дня Аліна гуляла набережною в компанії друзів, а після півночі взяла таксі і поїхала додому. О другій ночі ще виходила на зв'язок із друзями, а після того її телефон замовк. Рідні 30-річної жінки втямили, що з Аліною щось сталося

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Звідки цукерки?
    Звідки цукерки?

    Нещодавно влаштувався до нас хлопець і практично кожного дня став приносити цукерки. Звісно, ніхто не відмовлявся від частування.

    Подробнее ...
  • Які ще бобренята?
    Які ще бобренята?

    Стою в черзі біля каси. За мною матір із донькою років шести. Жінка сплескує в долоні: "Яйця забули купити! - і звертається до доньки, - збігай, хутчіш принеси!"

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+