A+ A A-

Моя мрія збулася

На честь 70-річчя мого чоловіка Івана Івановича Дзюбінського я вирішила випустити третю збірку моїх життєвих історій під назвою "Життя, мов на долоні". Хотілося йому зробити якийсь небуденний подарунок. Я безмежно вдячна своєму чоловікові, бо саме за його фінансової підтримки (він фермерує) і побачила світ моя збірка. На його ювілейному вечорі я подарую її кожному гостеві. Наш поет Володимир Лашкул на цей випадок

розмістив в Інтернеті таку смішинку-віршик:
Пролетіла Бобринцем вісточка чудова:
"Видала Ворона збірочку чудову!"
Видать нову збірку вистачило сил,
Бо у Миколаївни є надійний тил.
Найхвилюючим моментом для мене була презентація збірки в районній бібліотеці для дорослих. Я покликала ветеранів і членів літературної студії "Спадок". Вести презентацію люб'язно згодилася бібліотекар Валентина Степанова. Були слова вітання, квіти. А мені особливо сподобався вірш місцевої поетеси Тетяни Бурлай:
Нова книжка, зовсім свіжий друк…
Хтось бере її до своїх рук,
Розгортає і уже за мить
Лине у невигаданий світ,
Де бринять в рядках, на сторінках,
Прокладаючи до серця шлях,
В барвах слів думки і почуття.
Їх навіяло земне буття.
В оповідках, наче в дзеркалі,
Відображені роки і дні,
Відображене життя людське
Без прикрас -таке, як воно є.
Великим сюрпризом був прихід на презентацію міського голови Валерія Вадимовича Сніжка з заступником Людмилою Петрівною Кривошеєю. З рук мера я отримала квіти, подарунок і величезних розмірів пиріг.
Я вручила, за давньою звичкою, річну передплату на газету "Саквояж" читачам районної бібліотеки. А також надіслала свої збірки "Саквояжу", В.Бугрій, Л.Прудкій-Косенко, М.Ткачуку, Н.Веремієнко.
Моя чергова мрія збулася. Дякую "Саквояжу", завдяки якому я можу поділитися з читачами своєю радістю!

Оцените материал
(1 Голосовать)
Олена Ворона

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

Я, Олена Миколаївна Ворона, народилася в селі Шляховому, що на Бобринеччині Кіровоградської області. Дівоче прізвище Корінецька. Це були далекі 50-ті роки минулого століття. У сім років пішла до школи. Спочатку навчалася в Шляхівській початковій школі, потім у Бобринецькій восьмирічній школі №4. Закінчила школу з похвальною грамотою. Ще з дитинства мріяла стати вчителькою і, не зрадивши своїй мрії, вступила на навчання до Олександрійського педучилища. Після його закінчення продовжила навчання в Київському педагогічному інституті на факультеті логопедія. Працювала все життя в рідному місті: в спеціальний школі-інтернаті, у рідній школі №4. Останні роки перед виходом на пенсію працювала в Будинку дитячої творчості на посаді методиста. Нині на заслуженому відпочинку, але працюю соціальним працівником у відділі соціальної реабілітації при районному територіальному центрі. Робота з пенсіонерами дуже захоплює мене, і я створила ветеранський клуб «Надвечір'я" при МВО.
Писати до газет розпочала ще з 70-их років минулого століття. Спочатку це були дописи про проведення масових заходів у школах міста. Потім, спробувавши написати про життя цікавих людей, які проживають поруч, уже не змогла зупинитися. Мої життєві історії друкуються в різних газетах, як от  районна «Честь хлібороба», «Життя. Історії», «Газета для жінок», «Сімейна газета» й інші. Але найбільше реалізувала себе, як автора життєвих історій, в «Саквояжі», з яким співпрацюю з 2007 року. Випустила дві збірки життєвих історій: «Безмежне поле життя. У кожного воно своє» та «Дотик до душі».
Веду активний спосіб життя, депутат міської ради, керівник прес-групи РВО та МВО, керівник ветеранського клубу «Надвечір’я", керівник художньої самодіяльності МВО, солістка РБК, учасниця народного жіночого вокального ансамблю «Росинка» РБК .

Другие материалы в этой категории: « Збірка О. Марченка "Яблуко від яблуні"

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Июль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Надзвичайні події

  • Матір продала немовля
    Матір продала немовля

    Ольга, народивши двох доньок, особливо їхньою долею не переймалася - дівчатками опікувалися бабуся і прабабуся. А вона, розлучившись із батьком донечок ще 4 роки тому, навіть не жила разом із ними.

    Подробнее ...
  • Діти згоріли живцем
    Діти згоріли живцем

    Інна побачила, що з погреба валує дим. Закричала: "Діти горять!" Збіглися сусіди. Потушили вогонь, дістали хлопчиків. Ті сильно обгоріли, але були при свідомості. Плакали.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...
  • А проросла... олива
    А проросла... олива

    У горщику з-під монстери, що давно загинула, а землю з якого я так і не спромігся викинути, з'явився паросток. Що за рослина,

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+