A+ A A-

Невигадані (277)

…І зробила босоніжок з халявою

Софія згадує свою молодість, як сон, хоч вона вже стала прабабусею у 63 роки. Пригадала, як познайомилась зі своїм Іваном на весіллі у своєї подруги, яка взяла її за старшу дружку, а Іван був старшим дружком у молодого. Так і познайомились. Дівчат на святі було багато, але молодик вибрав саме її.

Незабаром відбулося і їхнє весілля. Молодята жили в любові один до одного. Обоє працювали на одному заводі, побудували хату. Софія почала радувати Івана донечками. Народила одну, другу, третю, четверту дівчинку, а Іван все чекав на сина. Якось Іван каже Софії:

- Як народиш мені сина, то я тебе на руках носитиму!

Подробнее ...

Я вертаюсь до тебе, дружино!

Перед тим, як друкувати цю повчальну історію, я вийшла на вулицю і запитала в першого чоловіка, якого побачила: "Ви одружений?" Він відповів, що одружений.

Подробнее ...

Я Вас по-прежнему люблю

Дорогая редакция, вы предложили нам, своим читателям, рассказать о своей первой большой любви. Долго я не решалась поведать вам эту историю. Поймут ли меня люди? Не осудят ли? Я и сейчас не знаю, правильно ли поступила тогда?..

Подробнее ...

Так і не зрозуміла: за що?

Цього разу я хочу відкритись читачам своєю історією з власного життя, хочу розповісти про наболіле іншим, про сім років катувань, на які не звертала уваги влада.

Ще зовсім юною я вийшла заміж за хлопця на вісім років старшого від мене. Кохання було з першого погляду, без фальшу, без бруду. Ми обоє щасливі, вірили в безсмертя. Легкі посмішки, рожевий світ, ми удвох писали вірші про кохання, але очікувати дорослого відчуття було марно. Ми наївно і по-дитячому бігали під зливою, падали в калюжі, реготали, цілуючись, і нам було все одно, їли ми сьогодні чи ні.

Діток у нас довго не було, і я від того страждала, плакала, потім у лікарні отримала вирок - безпліддя. Я взагалі не хотіла жити.

Подробнее ...

Якби в мене була така дружина!

Прочитавши життєву історію Павлини Покришки "Як Гнат штанами відбивався" (№11 від 10 березня), пригадала і я історію, яка розвивалася на очах багатьох односельців у 80-их роках.

Олександр і Надія переїхали в наше місто ніби жартома. Приїхали провідати давніх родичів, а неподалік від них продавався будинок. Олександр зговорився з господарями і наступного дня вже випили могорич із нагоди придбання нового обійстя. Жінка була дуже скандальною, тож скоро сусіди і не раді були їхньому переїзду.

Подробнее ...

Що важливіше – хороші оцінки чи жіноче щастя?

Прожила я на білім світі, як на мене, то довгенько: 65 років. Працювала весь вік із дітьми: довгий час у школі, а потім - у Будинку дитячої творчості. До цих пір підтримую зв'язок із багатьма своїми вихованцями.

Вони мене вітають зі святами, і я віддячую їм тим же. Але в моїй голові стали появлятися непотрібні думки. За соціалізму роботу учителя оцінювали за кількістю відмінників та хорошистів у класі. Не зважала дирекція на підбір учнів в класах, а вимагала цієї триклятої відсотковості. Ось зараз, часто хворіючи, я переглядаю фото зі своїми вихованцями. А їх у мене - не злічити! І дійшла до того, що просте людське щастя не залежить від оцінок, які отримував свого часу учень.

Подробнее ...

Коротка мить щастя

Історію, яку я хочу повідати розповіла мені одна хороша знайома Катя. Це розповідь про любов її подруги дитинства.
Безмежний світ...
І нас з тобою.
Несла життєва течія.
Хоч ти не мій, та я радію,
Що в цьому світі ти є й я...
Оля лишилася одна. Вона вже давно вдова. І хоча в її житті було більше чорних смуг, ніж білих, не втрачає оптимізму, живе сучасним активним життям, от тільки своєю улюбленою справою займатися не може, бо ж найбільше Оля любила танцювати, а тепер ноги так викручує, що вже не до танців, та й вік уже не той...

Подробнее ...

Материнські історії

Тільки-но завершився показ телесеріалу "Жіночий лікар". Я дивилася всі серії (фільм йшов у зручний для мене час). Одна моя знайома сказала, що в фільмі одні видумані історії. Тож спеціально для неї дві історії, свідками яких я була особисто.

Подробнее ...

Дякуючи Інтернету...

За допомогою сайту "Однокласники" багато вдалось дізнатись про життя своїх знайомих. З деякими не спілкувалась з тих пір, як закінчила школу. А недавно зайшла на сторінку Галі Колибіної, і тепер хочу розповісти про знайомство з нею.

Це був далекий 1965 рік. Я вчилась у сьомому класі. Зі мною за однією партою сиділа Катя Тюменець. Якось вона дивилась на підписаний конверт на адресу Галини в село Забуги, що в Лебединському районі на Сумщині,

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Архив публикаций

« Сентябрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Надзвичайні події

  • Син переїхав матір
    Син переїхав матір

    Під вечір до сина Ніни Іванівни зателефонував приятель, поскаржився, що загруз із машиною на місцевому озері, і попросив витягнути. Звісно, Олександр відмовити у допомозі не міг

    Подробнее ...
  • Убив за Надію Савченко
    Убив за Надію Савченко

    Подружжя саме пило чай на кухні, коли по радіо розпочалася передача про Надію Савченко. Між ними виникла сварка.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Що збиватиме?
    Що збиватиме?

    Магазин "Госптовари". Чоловік переді мною хоче купити йоршик для унітазу, але плутається у назві та просить:

    Подробнее ...
  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+