A+ A A-

Невигадані (277)

Блакитне щастя

Край села, на пагорбку, збудували будинок культури. Гарний величний, з пишними колонами, поглядав зверху на вулиці, що вишикувалися в ряд, прикрашені садами, городами та квітниками. 

А внизу - невеличка річечка хлюпає і зітхає від вечірньої тиші. Десь із поля кличе жайвор жайвориху до гнізда, а під лісом виспівує соловейко, змагаючись із мелодією, що несеться з гори.
Гуртуються хлопці та дівчата. Запах м'яти та чорнобривців змішалися з парфумами, п'янить та обіймає все навколо. Несподівано темна хмара затягнула небо і здавалося, що опустилася ніч. Гуркіт грому поближчав. Гурти помчались під великі колони. Впали перші краплини дощу,

Подробнее ...

Випробування на міцність

У великому місті життя вирує, як у вулику. Особливо людно у Харкові на Південному вокзалі наприкінці тижня: студенти їдуть на вихідні додому, школярі разом із вчителями повертаються з екскурсій, бо в них зимові канікули. 

Ми разом з онуком помилувалися красою ялинки і чудовими витворами майстрів, які перетворили привокзальну площу на дивовижний казковий куточок.
Почувши, що триває посадка на електричку Харків - Золочів, я поспішила на платформу. Хтось мене тихо погукав.

Подробнее ...

Недоспівана пісня…

Червоні черевички, рожева з червоними квіточками сукня. Світлі, трішки кучеряві кіски, на маленькому кирпатому носику кілька веснянок. Очі ввібрали блакить неба, завжди веселі та усміхнені.

З Леонідом познайомилися, коли вона була в 3-му класі. Весна. Квітували сади, медові запахи вишневого цвіту п'янили повітря, а теплі дощі оживляли ниви, ліси, городи, квітники. Червоні, білі, рожеві півонії манили своїми величними чарівними квітами.

Подробнее ...

Безмежна сила першого кохання

Сашко народився в багатодітній, благополучній родині. Батько в нього фронтовик - був механіком біля літаків, а мати під час війни працювала в шпиталі.  Коли вони повернулися з фронту, їхнє село, що розташоване в Таращанському районі Київської області, було вщент спалене німцями. Довелося все будувати спочатку. 

Батько пішов працювати механізатором, а мати - в лікарню. В родині підростало п'ятеро дітей. Сашко був найстарший. Ще з дитинства у хлопчика виявився потяг до музики - він сам складав пісні і підбирав до них мелодію. Коли здобув вищу освіту, то об'їздив усю Україну з концертами. Під час однієї з таких поїздок

Подробнее ...

33-ій рік не забуть повік...

Щотижня намагалася розпочати писати про ті страшні роки - зупинялася. Боляче навіть згадати, що перенесли наші люди у ті жахливі 1932-1933 роки.

Хоча вже це й історична минувшина, та вона живе у пам'яті очевидців, жагучим болем відгукується у їхніх скронях. Звісно, про ті роки я знаю з публікацій, книг та розповідей своїх рідних, які жили у ті страшні роки.
Я вже писала про те, що з сім'ї моєї бабусі вижили лише троє - сама бабуся та її дві донечки:

Подробнее ...

Не перевелися ще добрі люди

Своїх батьків Віктор не знав, навіть ніколи не бачив. У школі навчався дуже добре, майже на відмінно, поведінка була зразкова. У вчителів він був прикладом для інших. 

Він заздрив іншим дітям, які мали батьків. Особливо, коли у святкові дні вони виходили на парад, і деякі діти хвалилися, що їм на свято тато чи мама купили новий костюм чи взуття. А йому теж дуже кортіло відчути батьківське тепло, але хлопчику ніколи не довелося вжити слів: тато і мама. Особливо Вітя заздрив дітям, яких усиновляли. Йому теж хотілося потрапити в родину, але цього так і не сталося.
В дитячому будинку на території будували спортивний зал, хлопчині сподобалася будівельна робота. Він у вільний час після уроків бігав

Подробнее ...

Наталчине щастя-нещастя

Під час лікування в неврологічному відділенні я зустріла надзвичайну жінку. Слухаючи її життєву історію, я вирішила з її дозволу відіслати це в редакцію. 

З самого дитинства, поліомієліт пошкодив, вірніше, вразив Наталії праву руку. Рука висіла, мов плітка, і була зовсім не керованою. Наталочка болісно сприйняла свій діагноз, не знала, що буде робити далі, як буде обслуговувати себе однією лівою рукою. а ще вона переживала через те, що ніхто з хлопців тепер не зверне на неї увагу: кому потрібна жінка-каліка? Хто захоче зв'язати свою долю з інвалідом?
Вона і зараз дуже гарна. Уявляю, якою красунею вона була тоді,

Подробнее ...

Мама - не та, що народила…

Іноді буває так, що чужа жінка стає ближчою і ріднішою, ніж рідна матір.

У нашому селі жила сім'я віруючих. Іван Герасимчук працював сільським священиком у селі Шилівці Хотинського району. Його дружина Надія ніде не працювала. Матушка, так називали її в селі, виховувала дітей (а їх було троє: двоє синів і донька), займалася господарством. Чоловік був постійно зайнятий службою: хто хрестився, хто одружувався, хто на сповідь приходив… Все інше було на плечах матушки, вона була справжньою берегинею родини, щоправда, дуже сильно любила своїх дітей і неправильно виховувала - усі вони виросли

Подробнее ...

А вища сила над нами таки є…

Доля… Хоча і говорять, що ми - господарі цієї примхливої пані, але це цілковита неправда. Доля господарює над нами, і змінити її дуже тяжко. Від неї не втечеш. Але доля часто карає людей за їхні вчинки. Ось історії, які підтверджують це.

Історія перша
1965 рік. Галина і Микола вступили до Олександрійського педучилища. Познайомилися вони на першій лінійці, присвяченій початку нового навчального року. Микола вступив на відділ виробничого навчання, Галина - на вчителя молодших класів. Дівчина була низького зросту, худенька, непоказна, ще й до того ж носила окуляри, які були схожі на лінзи. Але саме її обрав хлопець з-поміж інших дівчат. А він був красень із красенів!

Подробнее ...

Не принесло золото щастя

Цю історію простого сільського чоловіка, який надіявся на чудодійну силу золота, мені повідав його онук Олексій, з яким я познайомилася в обласному кардіоцентрі. Петро Якович родом з 1891 року. Його маленька батьківщина - Харківська губернія. Коли йому виповнилося 20 років, він пішов служити до царської армії. Хлопець жив у великій, дружній сім'ї, де, крім нього, було ще семеро братів і одна сестра. Всі вони закінчили по три класи церковно-приходської школи. Тож, коли військова комісія перевірила Петра на грамотність, то його відразу ж "оприділили" (як він говорив) денщиком до офіцера. 

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Архив публикаций

« Июнь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Надзвичайні події

  • За публікацію - до суду
    За публікацію - до суду

    Юрій з Яною (імена змінено) не мешкають разом. І, можливо б, між подружжям і не виникало конфліктів, якби не спільна донечка. А так щоразу, як Юрій відвідує доньку, у нього обов'язково виникає

    Подробнее ...
  • Пограбувала грабіжницю
    Пограбувала грабіжницю

    Вирішила донька мене відвезти до лікаря. Обрали день, зібралися, спустилися в метро. Там метушня, товкучка. Тетяна трішки відстала, а я зайшла у вагон, пробившись крізь щільний потік пасажирів,

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+