A+ A A-

Невигадані (276)

Випробування на міцність

У великому місті життя вирує, як у вулику. Особливо людно у Харкові на Південному вокзалі наприкінці тижня: студенти їдуть на вихідні додому, школярі разом із вчителями повертаються з екскурсій, бо в них зимові канікули. 

Ми разом з онуком помилувалися красою ялинки і чудовими витворами майстрів, які перетворили привокзальну площу на дивовижний казковий куточок.
Почувши, що триває посадка на електричку Харків - Золочів, я поспішила на платформу. Хтось мене тихо погукав.

Подробнее ...

Недоспівана пісня…

Червоні черевички, рожева з червоними квіточками сукня. Світлі, трішки кучеряві кіски, на маленькому кирпатому носику кілька веснянок. Очі ввібрали блакить неба, завжди веселі та усміхнені.

З Леонідом познайомилися, коли вона була в 3-му класі. Весна. Квітували сади, медові запахи вишневого цвіту п'янили повітря, а теплі дощі оживляли ниви, ліси, городи, квітники. Червоні, білі, рожеві півонії манили своїми величними чарівними квітами.

Подробнее ...

Безмежна сила першого кохання

Сашко народився в багатодітній, благополучній родині. Батько в нього фронтовик - був механіком біля літаків, а мати під час війни працювала в шпиталі.  Коли вони повернулися з фронту, їхнє село, що розташоване в Таращанському районі Київської області, було вщент спалене німцями. Довелося все будувати спочатку. 

Батько пішов працювати механізатором, а мати - в лікарню. В родині підростало п'ятеро дітей. Сашко був найстарший. Ще з дитинства у хлопчика виявився потяг до музики - він сам складав пісні і підбирав до них мелодію. Коли здобув вищу освіту, то об'їздив усю Україну з концертами. Під час однієї з таких поїздок

Подробнее ...

33-ій рік не забуть повік...

Щотижня намагалася розпочати писати про ті страшні роки - зупинялася. Боляче навіть згадати, що перенесли наші люди у ті жахливі 1932-1933 роки.

Хоча вже це й історична минувшина, та вона живе у пам'яті очевидців, жагучим болем відгукується у їхніх скронях. Звісно, про ті роки я знаю з публікацій, книг та розповідей своїх рідних, які жили у ті страшні роки.
Я вже писала про те, що з сім'ї моєї бабусі вижили лише троє - сама бабуся та її дві донечки:

Подробнее ...

Не перевелися ще добрі люди

Своїх батьків Віктор не знав, навіть ніколи не бачив. У школі навчався дуже добре, майже на відмінно, поведінка була зразкова. У вчителів він був прикладом для інших. 

Він заздрив іншим дітям, які мали батьків. Особливо, коли у святкові дні вони виходили на парад, і деякі діти хвалилися, що їм на свято тато чи мама купили новий костюм чи взуття. А йому теж дуже кортіло відчути батьківське тепло, але хлопчику ніколи не довелося вжити слів: тато і мама. Особливо Вітя заздрив дітям, яких усиновляли. Йому теж хотілося потрапити в родину, але цього так і не сталося.
В дитячому будинку на території будували спортивний зал, хлопчині сподобалася будівельна робота. Він у вільний час після уроків бігав

Подробнее ...

Наталчине щастя-нещастя

Під час лікування в неврологічному відділенні я зустріла надзвичайну жінку. Слухаючи її життєву історію, я вирішила з її дозволу відіслати це в редакцію. 

З самого дитинства, поліомієліт пошкодив, вірніше, вразив Наталії праву руку. Рука висіла, мов плітка, і була зовсім не керованою. Наталочка болісно сприйняла свій діагноз, не знала, що буде робити далі, як буде обслуговувати себе однією лівою рукою. а ще вона переживала через те, що ніхто з хлопців тепер не зверне на неї увагу: кому потрібна жінка-каліка? Хто захоче зв'язати свою долю з інвалідом?
Вона і зараз дуже гарна. Уявляю, якою красунею вона була тоді,

Подробнее ...

Мама - не та, що народила…

Іноді буває так, що чужа жінка стає ближчою і ріднішою, ніж рідна матір.

У нашому селі жила сім'я віруючих. Іван Герасимчук працював сільським священиком у селі Шилівці Хотинського району. Його дружина Надія ніде не працювала. Матушка, так називали її в селі, виховувала дітей (а їх було троє: двоє синів і донька), займалася господарством. Чоловік був постійно зайнятий службою: хто хрестився, хто одружувався, хто на сповідь приходив… Все інше було на плечах матушки, вона була справжньою берегинею родини, щоправда, дуже сильно любила своїх дітей і неправильно виховувала - усі вони виросли

Подробнее ...

А вища сила над нами таки є…

Доля… Хоча і говорять, що ми - господарі цієї примхливої пані, але це цілковита неправда. Доля господарює над нами, і змінити її дуже тяжко. Від неї не втечеш. Але доля часто карає людей за їхні вчинки. Ось історії, які підтверджують це.

Історія перша
1965 рік. Галина і Микола вступили до Олександрійського педучилища. Познайомилися вони на першій лінійці, присвяченій початку нового навчального року. Микола вступив на відділ виробничого навчання, Галина - на вчителя молодших класів. Дівчина була низького зросту, худенька, непоказна, ще й до того ж носила окуляри, які були схожі на лінзи. Але саме її обрав хлопець з-поміж інших дівчат. А він був красень із красенів!

Подробнее ...

Не принесло золото щастя

Цю історію простого сільського чоловіка, який надіявся на чудодійну силу золота, мені повідав його онук Олексій, з яким я познайомилася в обласному кардіоцентрі. Петро Якович родом з 1891 року. Його маленька батьківщина - Харківська губернія. Коли йому виповнилося 20 років, він пішов служити до царської армії. Хлопець жив у великій, дружній сім'ї, де, крім нього, було ще семеро братів і одна сестра. Всі вони закінчили по три класи церковно-приходської школи. Тож, коли військова комісія перевірила Петра на грамотність, то його відразу ж "оприділили" (як він говорив) денщиком до офіцера. 

Подробнее ...

Сироту може образити кожен

Базарний день - дощ почав іти з самого ранку, не іти а лити. Вулиці перетворилися на бурхливі потоки, а базарна площа - на голубе море, бо всі поскупали голубі дощовики, а хто не встиг, той заховався в рядах, оскільки там було укриття. В їх числі була і я. 

Ось до нашого гурту підходить молода жіночка з малюком років трьох на руках. Заплакана, губи розбиті, лице все в синцях, ліве око геть запливло. Продавщиця зразу ж до неї:
- Що, знов Руслан побив?
Жіночка кивнула головою і знов розплакалась.

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Архив публикаций

« Апрель 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Надзвичайні події

  • Відтяв руки, щоб не подала заяву
    Відтяв руки, щоб не подала заяву

    Коли Марічка познайомила батьків зі своїм обранцем, їм відразу не сподобався цей хлопець. Рідні стали відмовляти доньку від шлюбу, але вона сказала, що це чоловік її мрії, і все-таки вийшла заміж за Руслана. У шлюбі молодята прожити сім років,

    Подробнее ...
  • Батько викрав власну доньку
    Батько викрав власну доньку

    Віка і Мирон познайомилися, коли він приїхав у їхнє село відвідати батьків. У Росії в чоловіка була дружина і двоє дітей, але він розлучився. Стали зустрічатися і невдовзі побралися. Чоловік чомусь узяв прізвище дружини.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Не пердять!
    Не пердять!

    Прийшла до педіатра в дитячу поліклініку з донечкою. Чекаємо черги на прийом до лікаря. Навпроти сидить

    Подробнее ...
  • Бо свідки
    Бо свідки

    Ця подія трапилася в поліцейському відділенні. До начальника поліції зайшли в кабінет дивні люди і сказали, щоб він покаявся.

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+