A+ A A-

Невигадані (279)

Новорічний подарунок

Добре чи погано народитися на Новий рік — кожен має свою думку. От мій чоловік Іван народився саме на Новий рік, тож цього дня його вітають родичі, друзі, знайомі. І ніби два свята в будинку. А от особисто в мене є знайома подружня пара, в яких народилася дитина саме на Новий рік. Я погомоніла з ними і, дивись, вже є історія. 

Наближалося новорічне свято. Олесі потрібно було зробити так, щоб цей Новий рік її родина запам’ятала надовго. Вони з Олегом дружили з самого дитинства, сиділи всі одинадцять класів за однією партою, а на випускному вечорі, ставши на коліно на сцені, хлопець запропонував коханій руку і серце. Вчинок юнака викликав море емоцій.
Молоді люди подали заяву до рацсу і невдовзі стали подружжям.

Подробнее ...

Кохання до останнього подиху

Валерій навчався в мальовничому місті Феодосія. Саме тут він зустрів Валентину – дівчину–циганочку. 

Ні, не кочових циганів донькою вона була, а тих, які мали гарний будинок на березі Чорного моря, власні виноградники. Старий циган Грицько вирощував коней.
Валентина не була писаною красунею. Вона була симпатичною, зачаровувала всіх гарним співом і грою на гітарі. Своєю худорлявістю та гнучкістю вона нагадувала виноградну лозу, а характером - молоде ароматне виноградне вино.
Валерій був красенем із блакитно–сіруватими очима, мав високий зріст, гарно грав на гітарі і був душею будь–якої компанії. Валерій і Валентина закохались одне в одного.

Подробнее ...

Блакитне щастя

Край села, на пагорбку, збудували будинок культури. Гарний величний, з пишними колонами, поглядав зверху на вулиці, що вишикувалися в ряд, прикрашені садами, городами та квітниками. 

А внизу - невеличка річечка хлюпає і зітхає від вечірньої тиші. Десь із поля кличе жайвор жайвориху до гнізда, а під лісом виспівує соловейко, змагаючись із мелодією, що несеться з гори.
Гуртуються хлопці та дівчата. Запах м'яти та чорнобривців змішалися з парфумами, п'янить та обіймає все навколо. Несподівано темна хмара затягнула небо і здавалося, що опустилася ніч. Гуркіт грому поближчав. Гурти помчались під великі колони. Впали перші краплини дощу,

Подробнее ...

Випробування на міцність

У великому місті життя вирує, як у вулику. Особливо людно у Харкові на Південному вокзалі наприкінці тижня: студенти їдуть на вихідні додому, школярі разом із вчителями повертаються з екскурсій, бо в них зимові канікули. 

Ми разом з онуком помилувалися красою ялинки і чудовими витворами майстрів, які перетворили привокзальну площу на дивовижний казковий куточок.
Почувши, що триває посадка на електричку Харків - Золочів, я поспішила на платформу. Хтось мене тихо погукав.

Подробнее ...

Недоспівана пісня…

Червоні черевички, рожева з червоними квіточками сукня. Світлі, трішки кучеряві кіски, на маленькому кирпатому носику кілька веснянок. Очі ввібрали блакить неба, завжди веселі та усміхнені.

З Леонідом познайомилися, коли вона була в 3-му класі. Весна. Квітували сади, медові запахи вишневого цвіту п'янили повітря, а теплі дощі оживляли ниви, ліси, городи, квітники. Червоні, білі, рожеві півонії манили своїми величними чарівними квітами.

Подробнее ...

Безмежна сила першого кохання

Сашко народився в багатодітній, благополучній родині. Батько в нього фронтовик - був механіком біля літаків, а мати під час війни працювала в шпиталі.  Коли вони повернулися з фронту, їхнє село, що розташоване в Таращанському районі Київської області, було вщент спалене німцями. Довелося все будувати спочатку. 

Батько пішов працювати механізатором, а мати - в лікарню. В родині підростало п'ятеро дітей. Сашко був найстарший. Ще з дитинства у хлопчика виявився потяг до музики - він сам складав пісні і підбирав до них мелодію. Коли здобув вищу освіту, то об'їздив усю Україну з концертами. Під час однієї з таких поїздок

Подробнее ...

33-ій рік не забуть повік...

Щотижня намагалася розпочати писати про ті страшні роки - зупинялася. Боляче навіть згадати, що перенесли наші люди у ті жахливі 1932-1933 роки.

Хоча вже це й історична минувшина, та вона живе у пам'яті очевидців, жагучим болем відгукується у їхніх скронях. Звісно, про ті роки я знаю з публікацій, книг та розповідей своїх рідних, які жили у ті страшні роки.
Я вже писала про те, що з сім'ї моєї бабусі вижили лише троє - сама бабуся та її дві донечки:

Подробнее ...

Не перевелися ще добрі люди

Своїх батьків Віктор не знав, навіть ніколи не бачив. У школі навчався дуже добре, майже на відмінно, поведінка була зразкова. У вчителів він був прикладом для інших. 

Він заздрив іншим дітям, які мали батьків. Особливо, коли у святкові дні вони виходили на парад, і деякі діти хвалилися, що їм на свято тато чи мама купили новий костюм чи взуття. А йому теж дуже кортіло відчути батьківське тепло, але хлопчику ніколи не довелося вжити слів: тато і мама. Особливо Вітя заздрив дітям, яких усиновляли. Йому теж хотілося потрапити в родину, але цього так і не сталося.
В дитячому будинку на території будували спортивний зал, хлопчині сподобалася будівельна робота. Він у вільний час після уроків бігав

Подробнее ...

Наталчине щастя-нещастя

Під час лікування в неврологічному відділенні я зустріла надзвичайну жінку. Слухаючи її життєву історію, я вирішила з її дозволу відіслати це в редакцію. 

З самого дитинства, поліомієліт пошкодив, вірніше, вразив Наталії праву руку. Рука висіла, мов плітка, і була зовсім не керованою. Наталочка болісно сприйняла свій діагноз, не знала, що буде робити далі, як буде обслуговувати себе однією лівою рукою. а ще вона переживала через те, що ніхто з хлопців тепер не зверне на неї увагу: кому потрібна жінка-каліка? Хто захоче зв'язати свою долю з інвалідом?
Вона і зараз дуже гарна. Уявляю, якою красунею вона була тоді,

Подробнее ...

Мама - не та, що народила…

Іноді буває так, що чужа жінка стає ближчою і ріднішою, ніж рідна матір.

У нашому селі жила сім'я віруючих. Іван Герасимчук працював сільським священиком у селі Шилівці Хотинського району. Його дружина Надія ніде не працювала. Матушка, так називали її в селі, виховувала дітей (а їх було троє: двоє синів і донька), займалася господарством. Чоловік був постійно зайнятий службою: хто хрестився, хто одружувався, хто на сповідь приходив… Все інше було на плечах матушки, вона була справжньою берегинею родини, щоправда, дуже сильно любила своїх дітей і неправильно виховувала - усі вони виросли

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Архив публикаций

« Январь 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Надзвичайні події

  • За що облили кислотою?
    За що облили кислотою?

    51-річний італієць, який два роки поспіль мешкає в Білгород-Дністровському на Одещині, повертався увечері додому, коли до нього підскочив незнайомець і облив кислотою. Джованні зміг

    Подробнее ...
  • Щоб не зґвалтували…
    Щоб не зґвалтували…

    Десь прочитав таку цікавинку. Одна жіночка панічно боялася, що її зґвалтують і щоб уникнути подібної неприємності, вдалася до хитрощів. Придбала в секс-шопі штучну вагіну і нап’ялювала її на себе кожного разу, як виходила з дому. Її прикид виглядав так:

    Подробнее ...

загрузка...
 

 

Свіжі анекдоти

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+