A+ A A-

Людяні (19)

Невідправлений лист

Стояла пізня осінь. Йшов дрібний холодний дощ, вітер гойдав гілку старого горіха, яка час від часу стукала в шибку вікна до старенької жінки. Вона лежала в холодній хаті і чекала на єдиного сина. Кожен стукіт у шибку змушував її здригатися, адже вона чекала кожну мить на сина, вона помирала.

Так і не дочекавшись, померла. На телеграми ніхто не відповів, не відгукнувся. Похоронила її сільрада, поминки зробили сусіди. Минуло півроку, але ніхто так і не приїхав.

Подробнее ...

Світ не без добрих людей

Цю історію мені розповіла моя племінниця Люба. Виписалась вона з Кіровоградської обласної лікарні якраз перед Новим роком. Виписалося того дня й багато інших людей похилого віку, і всі вони їхали до Світловодська.

Вже мав відходити автобус, як підійшла жінка з маленькою дівчинкою-першокласницею і попросила, щоб шофер узяв її, а бабуся, мовляв, буде її зустрічати, шофер погодився. Водій сказав зразу ж, що він буде їхати по селах, бо йому треба розвести людей.

Рушили.

Подробнее ...

Чоловік на ім’я Доброта

Якось у одному великому місті у людей почали кам'яніти серця. Вони байдуже могли споглядати на страждання інших, їхні душі розучилися співчувати. Байдужість і холод оволоділи ними. Люди начебто жили, як раніше. Вони ходили на роботу і в школу, кожен з них займався звичними справами, та все ж щось було не так…

Подробнее ...

Продавчиня повернула пропажу

У Кіровограді зайшла на муніципальний ринок. Іду біля продовольчих кіосків, дивлюся: молода гарна продавчиня люб'язно пропонує покупцям різні крупи. У неї великий асортимент різної продукції. Бачу, як сяють очі покупців від спілкування з цією дівчиною. Стала в чергу і я. Попереду мене стояла старенька з ціпком у руці. Бабуся й каже мені:

Подробнее ...

Мріяла стати листоношею з дитинства

Всі листоноші хороші, та моя листоноша Марія Василівна таки найкраща. Як вона раділа разом зі мною, коли я передплатила й отримала перший номер газети "Саквояж"! Ні я, ні вона ще ніколи не читали такої газети, ми обидві раділи і читали її у неї удома. Ця газета подобалась не тільки нам, але і її мамі, яка проробила листоношею 20 років, на пошті робив і її батько.

Подробнее ...

Я навіть не подякувала

Зняла якось із картки дуже велику (принаймні, для мене) суму грошей. Заїхала в супермаркет. Гаманець із грішми про всяк випадок витягла з сумки і міцно тримала в руці. На плечі сумка, через руку - кошик для продуктів. А вже біля каси виявила, що в руці порожньо. Кинулася у відділи, де була, але, як кажуть, кружало де лежало. Мені по-справжньому стало зле - навіть в очах потемніло. І тут, як крізь вату, почула крик:

Подробнее ...

А ви у нас не народжували!

Проживала наша молода сім'я тоді в Хмельницькому. І ось, коли мав появитися на світ наш первісток, "швидкою допомогою" серед ночі дружину відправили в районний пологовий будинок. А на ранок з'явився наш Олежка. Було це перед Новим роком. Якраз за день до цього свята дружину з малям виписали з лікарні. Лікарняного листа не видали, бо клопотів в останні дні старого року - чимало. Тож обіцяли видати в наступному році.

Подробнее ...

Як Тамара бомжа рятувала

Хочу розповісти про одну жінку, яку можна поставити у приклад, як слід чинити всім людям. У тролейбусі, де працювала Тамара, почав їздити чоловік. Не старий, не п'яниця, але було видно, що дому в нього немає. На вулиці було холодно, і кондукторка не виганяла пасажира за безквитковий проїзд. Отак і катався від кінцевої до кінцевої.

Подробнее ...

Знайдіть мені сина!

Не кожен читач знає, що таке новела, оповідання. І коли бере в руки газету чи журнал, вперто вірить, що все, що там написано, чистісінька правда. Вірить, що персонажі справжні, що з ними можна зустрітися, поговорити. Зазвичай, це так і є, але коли стоїть рубрика "новела", то факт такий був, але персонажі змінено,

Подробнее ...

30 років шукала рідних, а знайшла за добу

Киянка Наталія Карпенко з середини 80-их років минулого сторіччя намагалася розшукати свою рідню по лінії батька. Марно оббивала пороги відповідних кабінетів, чуючи неодмінне: "Шукаємо, чекайте!" А справа з мертвої точки так і не зрушила. Якось роздобула телефон чергової частини міста Андрушівки. Подзвонила туди, оперативний черговий уважно вислухав жінку і порадив звернутися до дільничного інспектора міліції станції Червоне В'ячеслава Яковчука.

Вона відразу ж зателефонувала правоохоронцю, при цьому навіть не сподіваючись,

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS

Наши авторы

Архив публикаций

« Декабрь 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Надзвичайні події

  • Хто украв пам'ятник?
    Хто украв пам'ятник?

    Коли колишні учні Тетяни Іванівни помітили, що пам'ятник на її могилі ось-ось розколеться, скинулися грішми і замовили новий. Зібрали понад 10 тисяч гривень. З одного боку вибили

    Подробнее ...
  • Спалив через телефон
    Спалив через телефон

    Того дня Аліна гуляла набережною в компанії друзів, а після півночі взяла таксі і поїхала додому. О другій ночі ще виходила на зв'язок із друзями, а після того її телефон замовк. Рідні 30-річної жінки втямили, що з Аліною щось сталося

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Звідки цукерки?
    Звідки цукерки?

    Нещодавно влаштувався до нас хлопець і практично кожного дня став приносити цукерки. Звісно, ніхто не відмовлявся від частування.

    Подробнее ...
  • Які ще бобренята?
    Які ще бобренята?

    Стою в черзі біля каси. За мною матір із донькою років шести. Жінка сплескує в долоні: "Яйця забули купити! - і звертається до доньки, - збігай, хутчіш принеси!"

    Подробнее ...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+