A+ A A-

"Епідемія" вагітності

Колись був у нашому районі завод "Електроприлад", на якому працювало до тисячі чоловік. Випускав він для оборонки якісь мікросхеми, та справа не в них. У ті часи керівництво заводу піклувалося про людей - було багато путівок у санаторії і кожен бажаючий міг її отримати.
Кілька разів на рік робітники заводу проходили обстеження в районній лікарні. Воно завжди проходило організовано. От і того разу проходили обстеження робітники одного з цехів. Заздалегідь

майстер цеху (жінка) попередила всіх підлеглих (працювали тут переважно жінки), щоб кожна з них взяла з собою сечу на аналізи. Та всяко ж буває.
І цього разу двоє з дівчат забули взяти ці аналізи. Згадали лише, коли прийшли в лікарню і побачили в інших пляшечки в руках. Що ж робити? Побачивши, що в однієї з подруг багато в пляшці сечі, умовили її, щоб вона поділилася з ними.
- Хто там на неї буде дивитися?! - переконували вони подругу, - он дивись: скільки людей!
Пройшло кілька днів, і в лікарню викликали всіх трьох подруг. Дільнична лікарка сказала, що всі вони… вагітні.
- Як, не може того бути! - здивувалися дві з них.
Але потім їм прийшлося все розповісти лікарці і перездати аналізи. А ту, котра була вагітна, поздоровили, бо вона цього дуже бажала. Про цей випадок згодом дізналися всі на заводі. Ох, і сміху було! Ще довго потім глузували з "вагітних" жінок.

Оцените материал
(3 голосов)
Василь Прохорович

смт Куйбишеве, Запорізька обл.

Я, Василь Васильович Прохорович, народився 28 квітня 1953 році в селі Гусарка Куйбишевського району, Запорізької області. У 1970 році закінчив середню школу, працював у місцевій школі і лаборантом, і секретарем. Дописував, робив фото для районної газети (тоді вона мала назву «Прапор комунізму»). Далі мене включили в штат цієї газети, на сторінках якої я опублікував понад 200 фотографій. З лютого 1975 року і понині я працюю в редакції газети. За цей час вона змінила назву на «Рідний край», працював літпрацівником, готував матеріали про молодь і фотографував. Зараз завідую відділом сільського господарства, пишу про людей села, роблю фотографії для своїх матеріалів. 1 лютого 2015 року виповнилося 40 років, як я працюю в редакції. У 2003 році до свого 60–річчя видав свою книгу «Криниця баби Василини», в якій зібрав найкращі свої матеріали за 40 років праці в редакції. Був одружений (11 років тому померла дружина Неля), сам виховав сина, який пішов по моїх стопах і навчається на факультеті журналістики.

Друкується в газеті "Саквояж" з 2013 року.

 

Другие материалы в этой категории: « На прізвище Черчіль

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Архив публикаций

« Сентябрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Надзвичайні події

  • Син переїхав матір
    Син переїхав матір

    Під вечір до сина Ніни Іванівни зателефонував приятель, поскаржився, що загруз із машиною на місцевому озері, і попросив витягнути. Звісно, Олександр відмовити у допомозі не міг

    Подробнее ...
  • Убив за Надію Савченко
    Убив за Надію Савченко

    Подружжя саме пило чай на кухні, коли по радіо розпочалася передача про Надію Савченко. Між ними виникла сварка.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

  • Що збиватиме?
    Що збиватиме?

    Магазин "Госптовари". Чоловік переді мною хоче купити йоршик для унітазу, але плутається у назві та просить:

    Подробнее ...
  • Не втратив свіжості?
    Не втратив свіжості?

    Йде Михась по вулиці, посміхається, а на нього всі жінки в селі оглядаються, бо у нього сорочка на один Ґудзик застебнута, ще й рукав обірваний

    Подробнее ...

Комментарии

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+